Правосуб’єктність штучного інтелекту: критичний погляд на автономність
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.4(51).317919Ключові слова:
штучний інтелект, правосуб’єктність штучного інтелекту, автономність штучного інтелекту, керування штучним інтелектом, інформаційна безпека, інформаційні правопорушення, деліктоздатність, інформаційна деліктологіяАнотація
Стаття присвячена актуальним питанням можливості визначення штучного інтелекту суб’єктом правовідносин. Аналізується можливість визнання штучного інтелекту суб’єктом правовідносин з урахуванням критерію міри його автономності. Можливість визнання правосуб’єктності штучного інтелекту розглядаються під кутом бачення такої з позицій Європейського Закону про штучний інтелект (2024) з урахуванням оцінки деліктоздатності систем штучного інтелекту та бачення його як джерела підвищеної небезпеки.
Посилання
Artificial Intelligence Act (Regulation (EU) 2024/1689), Official Journal version of 13 June 2024’. Interinstitutional File: 2021/0106(COD). URL: https://artificialintelligenceact.eu/ai-act-explorer
Баранов О.А. Особливості визначення правового статусу робота зі штучним інтелектом. Інформація і право. № 4(47)/2023. С. 40-54. URL: http://il.ippi.org.ua/article/view/291581
Slyusar Vadym Artificial intelligence as the basis of future control networks. Coordination problems of military technical and devensive industrial policy in Ukraine. Weapons and military equipment development perspectives / VII International Scientific and Practical Conference. Abstracts of reports. October 8 – 10, 2019. Kyiv. Pp. 76-77.
Баранов О.А. Ідентифікація робота з штучним інтелектом як суб’єкта права: матеріали наук.-практ. конф. Інтернет речей: проблеми правового регулювання та впровадження, м. Київ, 29 лист. 2018 р. Київ: Вид-во “Політехніка”, 2018. С. 8-12.
Резолюція Європейского Парламенту від 16 лютого 2017 р. з рекомендаціями Комісії з норм цивільного права у відношенні робототехніки (2015/2103 (INL)) (2018/С 252/25). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017IP0051
Щербина Б.С., Ткаченко В.В. Штучний інтелект як суб’єкт цивільного права. Юридичний вісник. 2021. № 1 (58) С. 142-147.
Digital Compass: the European way for the Digital Decade. URL: https://commission.europa.eu/system/files/2023-01/cellar_12e835e2-81af-11eb-9ac9-01aa75ed71a1.0001.02_DOC_1.pdf
European Ethical Charter on the use of AI in the judicial systems and their environment. European Commission for the Efficiency of Justice (2019). Adopted at the 31st plenary meeting of the CEPEJ (Strasbourg, 3-4 December 2018). URL: https://rm.coe.int/ethical-charter-en-forpublication-4-december-2018/16808f699c
Proposal for a Regulation of The European Parliament and of The Council Laying Down Harmonised Rules on Artificial Intelligence (Artificial Intelligence Act) and Amending Certain Union Legislative Acts. URL: https://oeil.secure.europarl.europa.eu/oeil/popups/ficheprocedure.do?lang=en&reference=2020/2012(INL)
European Parliament Draft Report, Artificial intelligence in education, culture and the audiovisual sector, 2020/2017(INI). URL: https://oeil.secure.europarl.europa.eu/oeil/popups/ficheprocedure.do?reference=2020/2017(INI)&l=en
Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави. 6-е вид. Xарків: Консум, 2002. 160 с. С. 133.
Калєніченко Л.І. Юридичні аcпекти категорії “соціальна відповідальність” у системі суспільних наук. Вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2014. № 11. С. 14-17.
Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.03 р. № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
Рустамадзе А.Х. Оглы, Алиев И.М. Оглы. Рассмотрение искусственного интеллекта через призму правосубьектности. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. 2012. Вип. 63. С. 158-164.
Ткаченко Н.О. Аналіз визначення поняття “соціальна відповідальність” та його розуміння у фармації. Запорізький медичний журнал. 2013. № 3 (78). С. 125-128.
Зозуляк О.І. Штучний інтелект як суб’єкт цивільно-правового регулювання.: матеріали XX наук.-практ. конф. Доктрина приватного права: традиції та сучасність, присвяч. 100-й річниці з дня народж. д-ра юрид. наук, проф., чл.-кор. АН УРСР, ректора Харків. юрид. ін-ту В.П. Маслова (1962–1987 рр.), м. Харків, 4 лют. 2022 р. – (Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого, Каф. цивіл. права №1, Каф. цивіл. права № 2; Нац. акад. прав. наук України, Від-ня цивіл.-прав. Дисциплін, Харків. обл. осередок Всеукр. гром. орг. “Асоц. цивілістів України”). Харків: Право, 2022. 540 с. С. 95-102.
Лем С. Сумма технологии: Сомнения и антиомы / пер. с польского; м.: ООО “Издательство АСТ”; с-пб.: Terra Fantastika, 2004. 668, с. 18. Резолюція Європейского Парламенту від 16 лютого 2017 р. з рекомендаціями Комісії з норм цивільного права у відношенні робототехніки (2015/2103 (INL)) (2018/С 252/25). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52017IP0051
Карчевський М.В. Перспективи правового регулювання в контексті гпотези розвитку технології трансгуманізму. Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2019. Вип. 1(85). С. 115-127. URL: https://journal.lduvs.lg.ua/index.php/journal/article/view/11/11
