Особливості визначення правового статусу робота із штучним інтелектом
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.4(47).291581Ключові слова:
штучний інтелект, робот, правовий статусАнотація
Технології штучного інтелекту екстенсивно поширюються у всьому світі, сьогодні вони використовуються практично у всіх сферах соціальної активності та демонструють вражаючі успіхи підвищення ефективності будь-якої діяльності. В умовах глобалізованого, складного, взаємопов’язаного та взаємозумовленого світу застосування штучного інтелекту має особливе значення для покращення процесу прийняття рішень, тотальне зниження якості яких стало основною причиною деградації цивілізації. Індустрії безперервно демонструють зростання разючих можливостей роботів з штучним інтелектом у різних сферах діяльності від особистого життя до управління державою. Одночасно експерти наголошують на наявності спектру загрозливих факторів, що супроводжують неконтрольоване поширення практичного застосування роботів із штучним інтелектом. Для усунення невизначеності наслідків масштабного використання роботів зі штучним інтелектом та амбівалентності у їх сприйнятті з боку суспільства необхідно терміново сформувати правове забезпечення процесів їх проектування, виробництва та застосування. Створення відповідного законодавства має ґрунтуватися на чіткому та однозначному визначенні правового статусу робота із штучним інтелектом, що потребує ретельного дослідження проблем визначення його суб’єктності та автономності, а також з’ясування пріоритетності застосування універсального чи спеціалізованого робота.
Посилання
Allen, Tom, and Robin Widdison. 1996. Can computers make contracts. Harv. JL & Tech. 9: 25.
André, Q. at el. 2018. Consumer choice and autonomy in the age of artificial intelligence and big data. Customer needs and solutions. 5: 28-37.
Bächle, T.C. 2023. The age of machine autonomy? Digital society blog. URL: https://www.hiig. De/publication/the-age-of-machine-autonomy/3
Bryson, J. and A. Winfield, 2017. Standardizing Ethical Design for Artificial Intelligence and Autonomous Systems. Computer. 50(5): 116-119.
Busemeyer, J. et al. 2019. Cognitive and Neural Bases of Multi-Attribute, Multi-Alternative, Value-based Decisions. Trends in Cognitive Sciences. 23: 251-263.
Calo, Ryan. 2016. Robots as legal metaphors. Harvard Journal of Law & Technology. 30 (1): 209-237.
Čerka, Paulius, Jurgita Grigienė and Gintarė Sirbikytė. 2015. Liability for damages caused by artificial intelligence. Comput. Law Secur. Rev. 31: 376-389.
Chesterman, S. 2020. Artificial intelligence and the limits of legal personality. International & Comparative Law Quarterly. 69(4): 819-844.
Chopra, Samir, and Laurence White. 2004. Artificial agents-personhood in law and philosophy. ECAI. 16.
Cugurullo, F. 2020. Urban artificial intelligence: From automation to autonomy in the smart city. Frontiers in Sustainable Cities. 2: 38.
Divino, S. and R. Magalhães. 2021. What is it like to be an artificial intelligence? Nagel’s view from nowhere and artificial intelligence as subject of law. Direito Público. 18.100.
Dresler, M. et al. 2019. Hacking the Brain: Dimensions of Cognitive Enhancement. ACS Chemical Neuroscience. 10: 1137-48.
Edmonds, Jeffrey at el. 2021. Artificial Intelligence and Autonomy. Center for Naval Analyses.
European Parliament. 2017. Resolution of 16 February 2017 with recommendations to the Commission on Civil Law Rules on Robotics. 16 February.
Formosa, Paul. 2021. Robot autonomy vs. human autonomy: Social robots, artificial intelligence (AI), and the nature of autonomy. Minds and Machines. 31.4: 595-616.
Hildebrandt, M. 2020. The Artificial Intelligence of European Union Law. German Law Journal. 21(1): 74-79.
Hyder, Z., Siau, K., and F. Nah. 2019. Artificial intelligence, machine learning, and autonomous technologies in mining industry. Journal of Database Management (JDM), 30(2): 67-79.
Karnow, Curtis EA. 2016. The application of traditional tort theory to embodied machine intelligence. Robot Law. 51-77.
Kemp, R. 2021. Legal Aspects of Artificial Intelligence (v. 3.0).
Kunze, L at el. 2018. Artificial Intelligence for Long-Term Robot Autonomy: A Survey. IEEE Robotics and Automation Letters. 3 (4): 4023-4030.
Laureiro-Martínez, D, Brusoni, S. 2018. Cognitive flexibility and adaptive decision-making: Evidence from a laboratory study of expert decision makers. Strat Mgmt J. 39:1031-1058.
Merendino, A. et al. 2018. Big Data, big decisions: The impact of big data on board level decision-making. Journal of Business Research. 93: 67-78.
Mezrich, J.L. 2022. Is artificial intelligence (AI) a pipe dream? Why legal issues present significant hurdles to AI autonomy. American Journal of Roentgenology. 219(1): 152-156.
Okoli, J. and Watt, J. 2018. Crisis decision-making: the overlap between intuitive and analytical strategies. Management Decision. 56(5): 1122-1134.
Ponkin, I. and A. Redkina. 2018. Artificial Intelligence from the Point of View of Law. Vestnik Rossiiskogo universiteta druzhby narodov. 22 (1): 91-109.
Rodrigues, Rowena. 2020. Legal and human rights issues of AI: Gaps, challenges and vulnerabilities. Journal of Responsible Technology. 4.
Sae International. 2018. Taxonomy and definitions for terms related to driving automation systems for on-road motor vehicles. SAE international. 4970(724): 1-5.
Sahu, A, R. Padhy and A. Dhir. 2020. Envisioning the Future of Behavioral Decision-Making: A Systematic Literature Review of Behavioral Reasoning Theory. Australasian Marketing Journal. 28: 145-159.
Sawyer, B. D. at el. 2021. Human factors and ergonomics in design of a 3: automation, autonomy, and artificial intelligence. Handbook of human factors and ergonomics. 1385-1416.
Shelby Hiter. 2023a. What Is a Large Language Model? eWeek, June 6, 2023. URL: https://www.eweek.com/artificial-intelligence/large-language-model
Smithers, T. 1997. Autonomy in Robots and Other Agents. Brain and Cognition. 34: 88-106.
Surden, Harry. 2019. Artificial intelligence and law: An overview. Georgia State University Law Review. 35: 19-22.
UNESCO. 2017. Report of COMEST on robotics ethics. World Commission on the Ethics of Scientific Knowledge and Technology.
Van R. et al. 2022. AI Watch – National strategies on Artificial Intelligence: A European perspective. European Union / OECD.
Баранов О. 2018. Інтернет речей (IoT): регулювання надання послуг роботами зі штучним інтелектом. Інформація і право. 4: 46-70.
Баранов О. 2023. Визначення терміну “штучний інтелект. Інформація і право. 1: 32-49.
Баранов О. 2023. Цивілізаційна місія цифрових трансформацій. Інформація і право. 3(46): 25-41.
Баранов О.А. 2022. Трансформація: соціальна & цифрова & правова: монографія. Т. 1. Порятунок цивілізації: економіка результату. Видавничий дім “Гельветика”.
Гусарєв С. Та інші. 2017. Теорія держави та права. Освіта України.
Зайчук, О., Оніщенко Н. 2006. Теорія держави і права. Юрінком Інтер.
Козюбра М. та інші. 2015. Загальна теорія права. Ваіте.
Підопригора О.А., Харитонов Є.О. 2009. Римське право. Юрiнком Iнтер.
Скакун О. Ф. 2014. Теорія права і держави. Алерта.
Цвік М. та інші. 2009. Загальна теорія держави і права. Право.
