До питання про евристичний потенціал синергетики у дослідженні проблематики національної безпеки

Автор(и)

  • О.Г. ДАНИЛЬЯН завідувач сектору теоретико-методологічних проблем організації державної влади Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України, Україна http://orcid.org/0000-0001-5308-4664
  • О.П. ДЗЬОБАНЬ головний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», Україна http://orcid.org/0000-0002-2075-7508

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2025.4(55).346409

Ключові слова:

національні інтереси, національна безпека, культура, синергетична парадигма, соціальний атрактор, біфуркації, суспільна свідомість, постнекласична наука

Анотація

У статті показано, що синергетична парадигма формування історичної свідомості є затребуваною на сучасному етапі розвитку України як чинник забезпечення національної безпеки та формування культури національної безпеки. Обґрунтовується, що незмінні протягом усієї вітчизняної історії фундаментальні цінності та ідеали здатні стати суператрактором у досягненні необхідного рівня безпеки. Окремо аналізується синергетичне розуміння ключової ролі суб՚єктивного чинника у реалізації футуристичних прогнозів, що висуває на передній план необхідність розробки національної ідеології з урахуванням історичної синергетики.

Біографії авторів

О.Г. ДАНИЛЬЯН, завідувач сектору теоретико-методологічних проблем організації державної влади Інституту державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України

доктор філософських наук, професор

О.П. ДЗЬОБАНЬ, головний науковий співробітник Державної наукової установи «Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України»

доктор філософських наук, професор

Посилання

Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади: монографія / за заг. ред. О. П. Дзьобаня. 2-ге вид., перероб. й допов. Харків: Право, 2025. 856 с.

Радул В. В., Перцов О. В. Якісні зміни особистості як аспект національної безпеки країни. Суспільство та національні інтереси. 2025. № 1. С. 150-162.

Тимошенко В. І., Іванчук Н. В. Права людини в контексті національної безпеки України. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2024. Вип. 95. С. 4-15.

Стрелков В. В., Грушко І. І., Майко Т. С. Методи забезпечення інформаційної безпеки як складової національної безпеки України. Суспільство та національні інтереси. 2025. № 1. С. 607-617.

Гапєєва О. М., Ромашко С. М. Теоретичні засади формування інформаційної безпеки як інструменту забезпечення національної безпеки. Бізнес Інформ. 2025. № 2. С. 163-170.

Шпирко І. Б. Сучасні засади удосконалення державного управління національної безпеки України в умовах інтеграції в НАТО. Суспільство та національні інтереси. 2025. № 1. С. 687-698.

Мунтян Л. Концепт «національна безпека» в категоріальному апараті публічного управління. Публічне управління та регіональний розвиток. 2025. № 27. С. 87-106.

Лимар О. Л. Принципи адміністративно-правового регулювання діяльності засобів масової інформації в інтересах забезпечення національної безпеки України. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 1. С. 476-481.

Бондар Б. Генезис кримінального законодавства щодо злочинів проти основ національної безпеки України. Юридичний вісник. 2024. № 4. С. 203-210.

Бондаренко Є. Енергетична безпека як чинник національної стійкості: європейський та міжнародний правовий контекст. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. № 2. С. 1142-1147.

Філатов Б. А., Клімов Д. І. Аналіз сучасного стану стійкості національної економічної безпеки. Економічний простір. 2025. № 201. С. 220-224.

Дзьобань О. П. Розвиток ідей синергетики як нової парадигми у природничо-науковому і соціальному пізнанні. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 9. С. 3-16.

Дзьобань О. П. Сучасна соціальна синергетика: до питання про визначення концептуальних основ. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 7. С. 3-15.

Дзьобань О. П., Грубов В. М. Загальна характеристика суспільства як системи: системний і синергетичний аспекти. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 10. С. 69-77.

Алєксєєва К. Гіпотеза техно-гуманітарного балансу як запорука модернізації філософії техніки. Людинознавчі студії. Серія: Філософія. 2021. Вип. 42. С. 13-20.

Хома В. До витоків модерної моральної філософії. (Darwall, S. L. (2023). Modern moral philosophy: from Grotius to Kant. Cambridge, & New York: Cambridge University Press). Sententiae. 2024. Vol. 43. Iss. 3. Р. 203-207.

Абрамов В. Методологія постнекласичної науки в дослідженні національної безпеки та особливості державного управління в її забезпеченні. Збірник наукових праць Національної академії державного управління при Президентові України. 2020. Вип. 2. С. 18-24.

Овчарук О. Культурологічні виміри осмислення людини в постнекласичній науковій парадигмі. Культурологічна думка. 2015. № 8. С. 13-18.

Пипич А. І. Постнекласичний синтез знання і соціальна наука. Філософія освіти. 2019. № 2. С. 151-168.

Удріс-Бородавко Н. Етнодизайн в Україні: точка біфуркації відбулася. Деміург: ідеї, технології, перспективи дизайну. 2020. Т. 3. № 2. С. 190-191.

Дубров Ю. І. Синергетична інтерпретація біфуркацій відкритих систем. Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. 2019. № 6. С. 26-31.

Чепеліва Н. В. Розуміння та інтерпретація соціокультурного досвіду у контексті постнекласичної методологічної парадигми. Проблеми сучасної психології. 2012. № 1. С. 11-16.

Мальцова І. І. Наукова історіографія: від класики до постнекласичних парадигм історії. Totallogy-ХХІ. Постнекласичні дослідження. 2015. № 32. С. 173-183.

Mainzer K. Challenges of Complexity in the 21st Century. URL: https://ru.scribd.com/document/39132234/Challenges-of-Complexity-in-the-21st-Century (дата звернення: 05.07.2025).

Методологія наукових досліджень: підручник / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань. 2 ге вид., переробл. і доповн. Харків: Право, 2023. 488 с.

Гордійчук О. Еволюція політичних традицій та ментальності українського суспільства. Sosiety and Security. 2024. № 2-3. С. 28-35.

Лісеєнко О. В., Крохмаль О. М. Аксіологічний вимір трансформації української ментальності. «Перспектви». Соціально-ролітичний журнал. 2024. № 3. С. 86-92.

Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Віртуальна реальність і кіберпростір як атрибути сучасного суспільства. Інформація і право. 2020. № 4 (35). С. 9-21.

Дзьобань О. П. Темпоральна складова у просторово-часовому континуумі віртуальної реальності. Стратегічні пріоритети. 2018. № 2 (47). С. 118-126.

Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Сучасна війна: трансформація сенсу в епоху інформаційних технологій. Інформація і право. 2022. № 4 (43). С. 9-22.

Danilyan О., Dzoban О., Hetman Y., Kalynovskyi Y. Features of information war in the media space in the conditions of russian aggression against Ukraine. Cogito. Multidisciplinary research journal. 2023. Vol. XV. № 3. Р. 55-71.

Козакевич А. С. Синергетична парадигма управління людським капіталом. Modern economics. 2019. № 14. С. 92-96.

Моргун О. Синергетична парадигма метафізичного світорозуміння всеєдності мислення і буття. Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії. 2019. Вип. 24. С. 70-76.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-09

Номер

Розділ

Статті