Інформаційний апокаліпсис: епістемологічна криза, як передумова формування нової інформаційно-пізнавальної парадигми. Філософсько-правовий дискурс

Анотація

Стаття пропонує міждисциплінарний філософсько-правовий аналіз феномена “інформаційного апокаліпсису” в умовах post-truth, коли традиційні джерела знання стають дедалі більш сумнівними у плані достовірності, втрачають авторитет і довіру, а алгоритмічні платформи формують фрагментовані партикулярні інформаційні реальності. Метою дослідження є рефлексія причин й прогнозування наслідків цієї кризи для подальшої легітимності адаптованих правових механізмів у новітню цифрову епоху. Методологічну базу становитимуть герменевтичний і історико-філософський метод, порівняльно-правовий підхід, цифрова форензіка та методика foresight-моделювання сценаріїв у фокусі філософсько-історичного осмислення образу “кінця історії”, зокрема інформаційного апокаліпсису.

Автори визначають поняття “апокаліпсис” як дуальність руйнування й одкровення (конструювання), співвідносять її з ідеями Постмана, Ж. Бодріяра, Гана, Ж. Зубофф і Л. Макінтайра, а також аналізують онтологічні та епістемологічні механізми та закономірності існування дезінформації (deepfake, симулякри, алгоритмічні “бульбашки”). Показано, що інформаційний хаос радикально трансформує стандарти доказування й породжує потребу в нових критеріях та методиках цифрової експертизи. Окрему увагу приділено сучасному українському інформаційному простору: попри війну та постійні кібератаки, країна функціонує як livinglab цифрової демократії (платформа “Дія”, е-суд, відкриті реєстри), демонструючи потенціал для експорту нормативних та технологічних рішень у міжнародний інформаційний світ.

У статті обґрунтовано три сценарії розвитку глобального правопорядку у інформаційному світі — песимістичний (інфляція істини й занепад довіри), реалістичний (гібридне регулювання ШІ й контенту) та прогресивний (блокчейн-реєстри й незалежний аудит алгоритмів). Автор доводить, що поєднання цифрових технологій із етикою та новими епістемологічними стандартами може відновити легітимність права й сприяти формуванню світової кіберстійкості. Практичний внесок роботи полягає у запропонованих модельних рішеннях для реформування процесуальних норм, підготовки кадрів цифрової юстиції й розбудови міжнародних тренінгових центрів на базі українського досвіду.