Систематизація права в умовах цифрової трансформації
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2025.3(54).340462Ключові слова:
система права, систематизація права, систематизація законодавства, правове регулювання, технологічний примус, кіберпростірАнотація
У статті розглядається питання зміни систематизації права в умовах цифрової трансформації. Зазначено, що проблеми, які виникають у ході систематизації права і законодавства, були і є предметом численних досліджень як у межах загальної теорії права, так і у відповідних галузевих науках. Здійснення кодифікації законодавства є амбітною ціллю, але у сучасних умовах її досягнення є малоймовірним через низку об’єктивних причин. Викладене повною мірою стосується інформаційного права, хоча свого часу розроблялись відповідні проекти інформаційних кодексів. В умовах цифрових трансформацій проблема ускладнена особливим характером соціальних відносин. Для вирішення зазначених проблем рекомендується дослідити окремі правові новації, що пов’язані з технологіями та технологічним прогресом. У цьому контексті мова йде про технологічний примус та вимоги щодо його застосування на рівні архітектури рішень.
Посилання
Проект Концепції кодифікації інформаційного законодавства України. 2012. URL: https://www.ippi.org.ua/vid-redaktsiinoi-kolegii-rozrobka-proektu-kontseptsii-kodifikatsii-informatsiinogo-zakonodavstva-ukr
Скакун О.Ф. Теорія права і держави: [підручник] 3-тє вид. К. : Алерта, 2012. 524 с.
Чеберяк П.А. Звід законів України – завершальний етап систематизації та кодифікації законодавства. Конституція України та проблеми систематизації законодавства. 1999. Вип. 5. С. 44 – 50.
Систематизація законодавства України як важлива складова правотворчої діяльності в умовах євроінтеграції: збірник наукових праць/ за заг. ред. О. О. Кота, А. Б. Гриняка, Н. В. Міловської. К.: Алерта, 2024. 248 с.
Удала Я.М. «Офіційне оприлюднення» vs «Офіційне опублікування»: проблеми термінологічної визначеності. ScienceRise: Juridical Science. 2018. № 5. С. 30-36.
Теорія держави і права. Академічний курс: підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. К.: Юрінком Інтер, 2006. 688 с.
Кодифікація законодавства України: теорія, методика, техніка/ Ю.С. Шемшученко, О.І. Ющик, Л.М. Горбунова, та ін. /за заг. ред. О.І. Ющика. К.: Парламентське видавництво, 2007. 208 с.
Гетьман Є. А. Кодифікація законодавства України: загальна характеристика, особливості, види: монографія. Х.: Право, 2012.192 с.
Ясіновська А. Загальнотеоретична характеристика кодексів. Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2012. Вип. 56. С. 59-64.
Пєтков С. В. Систематизація та кодифікація законодавства: концептуальний вимір. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія : Право. 2020. № 1. С. 6-12.
Гетьман Є. А. Кодекс як особливий вид закону. Вісник Академії правових наук України. 2011. № 1. С. 42-50.
Барило О.Г. Проблемні питання інформаційного забезпечення цивільного захисту України. Державне управління: удосконалення та розвиток: електронний журнал. 2017. № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1112
Новицький А.М., Касянюк Т.С. Інформаційне законодавство України: окремі питання систематизації. Правова інформатика. 2009. № 2. С. 17-24.
Жиляєв І.Б., Семенченко А.І., Фурашев В.М. Інструменти державного стратегічного управління: Національна програма інформатизації. Інформація і право. 2018. № 1. С. 44-58.
Брижко В.М. Про концептуальні основи системного впорядкування суспільних відносин в інформаційній сфері України. Інформація і право. 2012. № 2. С. 10-17.
Єсімов С. Основні напрями вдосконалення законодавства щодо використання інформаційних технологій у публічному управлінні. Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія: Юридичні науки. 2017. № 865. С. 215-223.
Панова І.В. Правотворення в інформаційній сфері. Правова інформатика. 2015. № 1. С. 34-40.
Дніпров О.С. Перспективи та проблеми систематизації й кодифікації інформаційного законодавства в Україні. Наукові записки Центральноукраїнського державного університету ім. Винниченка, серія Право. 2019. Спецвипуск 7. URL: URL: https://cusu.edu.ua/images/nauk_zapiski/ pravo/7_spec_2019/143147.pdf.
Северінова О.Б. Інформаційно-правовий простір: питання розвитку в умовах реформування. Право і суспільство. 2019. № 6. С. 75-80.
Ярмол Л.В., Підгородецька О.В. Юридичне забезпечення інформаційних прав людини в умовах війни в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія право. 2025. Вип. 87. Частина 1. С. 124-130.
Зуй В.В. Актуальні проблеми кібербезпеки в Україні з урахуванням європейської інтеграції. Південноукраїнський правничий часопис. Правове забезпечення адміністративної реформи. 2022. Вип. 4. Частина 1. С. 231-235. URL: http:// www.sulj.oduvs.od.ua/archive/ 2022/4/part_1/35.pdf
Письменна О.П. Інформаційні технології: джерела правового регулювання. Правничий часопис Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2024. № 1. С. 75-86.
Лопатін С.І. Сфера інформаційних відносин: правове регулювання, проблемні питання. Юридична наука і практика. 2011. № 2. С. 35-41.
Пахомова І.А. До питання систематизації інформаційного законодавства на державній службі. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, серія «Право». 2016. Вип. 2. С. 108-112.
Баранов О.А. Цифрова трансформація як джерело реновації парадигми рекодифікації та оновлення законодавства: огляд проблем. Право України. 2022. № 8. С. 29-47.
Lessig, L. Code and other laws ofcyberspace. English Journal, 1999. 346.
Соціальна регуляція поведінки в умовах суспільної нестабільності / За ред. О.Злобіної. К.: Інститут соціології НАН України, 2013. 320 с.
Доронін І.М. Майбутній технологічний примус і право: до постановки проблеми. ІТ право: проблеми і перспективи розвитку в Україні: збірник ІV-ої Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 27 листопада 2020 р.). Київ: «Комп’ютерний дизайн», 2020. С. 73-76.
Reyes C. Conceptualizing Cryptolaw. Nebraska Law Review. 2017. Vol. 96. Iss. 2. P. 385-445.
Iyer P. Meta refuses to sign EU’s AI code of practice. TechCrunch. 2025, July 18. URL: https://techcrunch.com/2025/07/18/meta-refuses-to-sign-eus-ai-code-of-practice/
Іванченко О.М. Систематизація права: загальні засади, сутність, правова природа. Юриспруденція сьогодні: між апологією і креативністю. Пам’яті проф. Ю. М. Оборотова : (до 75-річчя від дня народж. д. ю. н., проф. Ю. М. Оборотова) : матер. Міжнар. наук.-практ. конф.(Одеса, 17 верес. 2021 р./ Нац. ун-т «Одеська юрид. академія»; за заг. ред. А.Ф. Крижановського. Одеса : Фенікс, 2021. С. 142-148.
Безклубий І. Правова семантика поняття «цифрове середовище». Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2024. № 1. С. 9-16.
Роллер В.М. Правове регулювання здійснення кібероборони. Право і суспільство. 2018. № 5. Частина 2. С. 137-141.
Яруліна Н. Теоретичні підходи до визначення понять «інформаційний простір», «інформаційне середовище», «інформаційно-комунікативне середовище». Актуальні проблеми державного управління. 2019. № 2. С. 26-31.
Пальчинська М.В. Віртуальний простір в умовах соціокультурних трансформацій: дис. … докт. філос. наук : 09.00.03. Одеса, 2016. 433 с.
Бєляков К.І. Понятійні та методологічні основи регулювання нових типів інформаційних відносин: «віртуальні правовідносини». Lex Portus. 2016. № 2. С. 47-63.
Kostenko O. V. Electronic Jurisdiction, Metaverse, Artificial Intelligence, Digital Personality, Digital Avatar, Neural Networks: Theory, Practice, Perspective. World Science. 2022. 1 (73). Р. 1-13.
Костенко О.В., Головко О.М. Електронна юрисдикція Metaverse: виклики та ризики правового регулювання віртуальної реальності. Інформація і право. 2024. № 1. С. 105-111.
Digital Revolution – New Challenges for Law. Data Protection, Artificial Intelligence, Smart Products, Blockchain Technology and Virtual Currencies/ Ed. by A. De Franceschi, R. Schulze. Muenchen, Verlag C. H. Beck. 2019. 365 p.
Свердліченко В.П. Віртуальна земля як об’єкт правовідносин у Метавсесвіті. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 8. С. 120-122. URL: http://lsej.org.ua/8_2024/27.pdf
