Штучний інтелект та аналітика даних, машинне навчання і право

Анотація

У статті досліджуються особливості впровадження штучного інтелекту (ШІ) в умовах цифрової трансформації суспільства та розвитку новітніх технологій, як одного з ключових інструментів для підвищення ефективності управління, прийняття рішень та автоматизації процесів. Акцентується увага на важливості інтеграції ШІ для оптимізації якості, ефективності управлінських рішень. У дослідженні визначено основні напрями застосування ШІ, зокрема: аналіз великих даних для прогнозування тенденцій, автоматизація процесів, впровадження інтелектуальних систем підтримки прийняття рішень та використання чат-ботів. Також здійснено аналіз специфіки впровадження ШІ, враховуючи стан розвитку цифрової трансформації в країні та чинну законодавчу базу. Зазначено, що важливу роль відіграє розробка правової бази для регулювання використання ШІ у взаємодії з новітніми технологіями. Разом з тим, у статті проаналізовано впровадження ШІ та досліджено проблеми розвитку штучного інтелекту. Підкреслено, що ефективне впровадження ШІ в Україні можливе за умов узгодження з міжнародними стандартами. Досліджено практичні можливості штучного інтелекту, що можуть бути ефективно використані в сучасному суспільстві. Проаналізовано основні сфери, у яких застосовується штучний інтелект. Наголошено, що питання використання технологій штучного інтелекту в організаційному розвитку слід розглядати двояко: з одного боку, організація повинна бути підготовленою до впровадження технологічних нововведень, а з іншого – рішення, пов’язані з ШІ, повинні відповідати вимогам організаційного розвитку та задовольняти його потреби.

У статті описано концепцію використання ШІ для вирішення проблем і покращення процесів організаційного розвитку, основною метою якої є пропозиція застосування окремих технологій і методів. Серед перешкод, що заважають прискорити становлення Суспільства 5.0 в Україні, можна виокремити збройну агресію росії проти України, яка кваліфікується як war of aggression та має широкомасштабні глобальні наслідки, недосконалість державних інституцій, недостатню ефективність законотворчої діяльності, технологічне відставання, низьку кваліфікацію людських ресурсів і слабку підтримку інноваційних змін у суспільстві.

Для сприйняття суспільством інноваційних змін необхідно приділити увагу розвитку освіти та науки, підтримати становлення цифрового підприємництва. Нині організація управління значною мірою залежить від інформаційної економіки, що розвивається завдяки цифровим технологіям. Характеристики нового інформаційного середовища охоплюють підвищення ролі інформації та знань у житті суспільства, що стають ключовими чинниками економічного розвитку. Так, з появою таких технологій, як телефон, комп’ютер, Інтернет та штучний інтелект, маркетинг суттєво змінився.

У дослідженні аналізуються правові проблеми цифровізації в екологічній сфері у взаємозв’язку з відповідними процесами в економічній сфері. За результатами дослідження встановлено, що цифровізація охорони довкілля потребує вирішення проблем інституційного, інфраструктурного, екосистемного та автоматизаційного характеру, причому правовий фактор відіграє вирішальну роль. Чинники цифровізації мають бути враховані не лише в стратегічних, прогнозних і програмних документах, але й в правових, зокрема в нормативних актах.

Водночас, акцентуючи увагу на перевагах цифровізації, не слід нехтувати її можливими негативними наслідками, особливо у сфері екології.