Контроль громадянського суспільства за діяльністю публічної влади

Анотація

В даній статті зазначено, що контроль громадянами України за діяльністю публічної влади є необхідною умовою забезпечення конституційного здійснення влади. Акцентовано увагу на меті здійснюваного контролю – сприяння вчасному виявленню проблем, розробці і здійсненню заходів, спрямованих на коригування ходу та змісту діяльності об’єктів контролю з метою запобігання виникненню проблем і криз. Визначається, що завдання здійснюваного контролю має поширюватися лише на повноваження контрольованого об’єкта, а предметом здійснюваного контролю є стан функціонування об’єкта. Зазначається, що в українських реаліях зазначений вище контроль не знайшов ні свого належного визначення, ні, тим більше, повноцінного застосування – тобто він здійснюється лише частково, і лише щодо органів публічної виконавчої влади, при яких створені громадські ради для сприяння участі громадськості у формуванні та реалізації державної, регіональної політики. Зазначено, що в минулому здійснювалися непоодинокі спроби законодавчо врегулювати механізм здійснення громадського контролю за публічною владою, дати йому визначення. Однак зазначене питання залишається нормативно не врегульованим до цього часу. І причиною зазначеного вбачається розбіжність інтересів представників політичного бомонду і громадян, оскільки такі особи, на нашу думку, ідуть у публічну владу для реалізації своїх меркантильних інтересів, тобто створення для себе переваг матеріального, фінансового характеру над іншими, насамперед суспільними інтересами, наприклад у створенні передумов для приватизації успішних державних підприємств. Тому вбачається доцільним створення консультативно-дорадчих рад громадянського суспільства при всіх гілках органів публічної влади. При цьому процедура їх створення має бути визначена законом. В роботі наводиться авторське визначення громадського контролю як діяльності самоорганізованого суспільства (його інституцій) та окремих громадян щодо виявлення недоліків у діяльності органів публічної влади, їх посадових і службових осіб, з подальшим впливом громадськості на них з метою усунення виявлених недоліків та сприяння підвищенню ефективності подальшої їхньої діяльності, порушення питання щодо притягнення осіб, які допустили правопорушення, до юридичної відповідальності. Підкреслено, що термін “громадський контроль” пов’язаний з такими термінами, як “правовий порядок”, який у свою чергу пов’язаний із терміном “законність”, а також з терміном “правова безпека”, які складають основу демократичного, правового життя людей, і мають забезпечуватися публічною владою. Констатується, що відсутність єдиного законодавчого акта, яким би визначався механізм реалізації права народу контролювати діяльність усіх гілок публічної влади, створює перешкоди для кожного громадянина вимагати від органів публічної влади, їх посадових і службових осіб належного виконання Конституції та законів України, нерідко породжує на державному або регіональному рівні громадянські конфлікти і протистояння. Наводиться примірний зміст такого закону, а також приклади здійснюваного такого контролю в окремих країнах Євросоюзу. Робиться висновок про невідкладність прийняття згаданого закону.