Штучний інтелект та адміністративна (контрольна) діяльність публічної влади: європейський погляд

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену стрімкої трансформації світу, яким є штучний інтелект (ШІ). Зазначено, що згадана трансформація зумовлена здатністю ШІ прискорювати інновації, змінювати економічні процеси, впливати на способи взаємодії людей із технологіями та відкривати нові перспективи для розвитку людства. Останні роки відзначаються безпрецедентними темпами впровадження ШІ у ключові сфери життєдіяльності, що дозволяє суттєво змінити ринок праці, наукові дослідження, соціальні комунікації, глобальну безпеку та економіку. Акцентовано увагу на успішному впровадженні ШІ у воєнну сферу, що в нинішніх умовах не оголошеної війни проти російської федерації є вкрай важливим, оскільки зазначене допомагає належним чином забезпечити національну безпеку. Наведено приклади застосування ШІ в різних сферах життєдіяльності в Україні, включаючи публічне управління, адміністрування, здійснення контролю, що допомагає виконанню складних завдань та прийняттю рішень, спираючись на аналіз даних, і таке застосування ШІ ставатиме дедалі ширшим і значимим. Інтеграція ШІ в державне управління, зокрема, допомагатиме аналізувати нормативно-правові акти та перекладатиме європейське законодавство. Дуже важливо, що завдяки ШІ-інструментам робитиметься цифрова експертиза нормативно-правових актів. А надалі, звичайно, усі ці рішення можна масштабувати для роботи уряду загалом. Цифрові технології, особливо  ШІ, – це майбутнє цифрових урядів. Україна вже зарекомендувала себе як потужний гравець у сфері технологій, а тепер робить ще важливі кроки у розвитку штучного інтелекту. Водночас, акцентується увага на тому, що поряд із зазначеними позитивами ШІ, у світі висловлено занепокоєння щодо існування небезпеки впровадження ШІ, становлення потенційно катастрофічного ризику для людства. Зазначене підтверджується підписанням “декларації Блетчлі” (Bletchley declaration) (1–2 листопада 2023 року, Великобританія) в перший день саміту з безпеки ШІ, організованого британським урядом, згідно з якою країни домовилися працювати разом над дослідженням безпеки ШІ. Підкреслено, що учасники саміту загострили увагу на тому, що потребують відповідних міжнародних зусиль вивчення й усунення потенційного впливу систем ШІ, а також визнання того, що захист прав людини, прозорість і ясність, справедливість, підзвітність, регулювання, безпека, відповідний суспільний нагляд, етика, пом’якшення упередженості, конфіденційність і захист даних потребують невідкладної уваги. Зазначено, що сказане вище потребує відповідного знання і врахування передового європейського досвіду у даній царині та відповідного бачення щодо ШІ. З цією метою проведемо аналіз змісту наукової статті Оріоль Мір Пуігпела “Вплив Закону про ШІ на органи державної влади та адміністративні процедури”. Зазначений Закон (Регламент) матиме вплив на автоматизоване прийняття рішень державними органами по всій Європі. Крім того, держави-члени можуть доповнювати його положення своїми національними актами про адміністративну процедуру, що позитивно вплине на створення нормативної бази та використання систем штучного інтелекту європейськими державними органами. Звернута увага на те, що Закон спрямований на гарантування вільного руху систем ШІ з однаковим застосуванням до суб’єктів різних форм власності. При цьому органи державної влади зазвичай вважаються “користувачами”. Водночас вони будуть і “постачальниками” за умови розробки власних систем ШІ власними силами або покупки індивідуальної системи ШІ. Закон забороняє певні системи ШІ і накладає численні зобов’язання на постачальників і меншою мірою на користувачів систем високого ризику, визначає чотири рівні ризиків для систем ШІ. Розкрито впливи Закону на державні органи ЄС і держав-членів під час використання або розробки систем ШІ, а також визначено їх відповідні обов’язки.