Моральна відповідальність російських громадян за агресію проти України як фактор тиску на їх політичну волю

Анотація

У статті акцентується увага на необхідності актуалізації питання притягнення російських громадян до моральної відповідальності за порушення ними загальнолюдських цінностей та інших моральних зобов’язань людини, що виражається у підтримці ними широкомасштабної війни проти України та агресивної політики рф в цілому. В цьому ключі здійснюється переосмислення концепції моральної відповідальності, аргументується включення до неї як індивідуальних, так і колективних моральних суб’єктів, висвітлюється питання впливу засобів моральної відповідальності на формування свідомості та особливо політичної волі морального суб’єкта. У дискусії з іншими науковцями запропоновано до суб’єктів колективної відповідальності відносити ті структури, спільноти, соціальні групи, які виступають в якості колективної дійової особи, демонструють свою внутрішню ідентичність і є взаємовідповідальними. Аргументується теза про те, що російська громадськість, яка політично підтримує чинний режим, об’єктивно виступає прямим суб’єктом війни і, відповідно, на ній лежить повна міра безпосередньої політичної та моральної вини за дії своєї держави та їх наслідки. Прибічників війни запропоновано називати агентами війни, що засвічуватиме їх моральну вину. Тому важливо, щоб свою частину вини за російсько-українську війну усвідомило не лише керівництво рф, а й вся російська громадськість. Пропонується інкримінувати моральну та політичну винуватість російським громадянам за військову агресію проти України і здійснити інформаційні заходи з тією метою, аби вони усвідомили особисту і солідарну частку вини та відповідальності за цю агресію. З метою надання моральному засудженню російських громадян цілеспрямованого і всезагального впливу аргументується необхідність створення особливого міжнародного морального трибуналу, щоб спонукати моральних суб’єктів до виконання моральних зобов’язань, що буде одночасно сприяти і оздоровленню безпекової сфери людства. Мова не йде про створення офіційної адміністративної структури, а про запровадження єдиного гуманістичного ареалу інформаційного простору, що протистоїть цій агресії. Висловлюється думка, що саме в формі морально-етичного трибуналу можна ефективно об’єднати зусилля цивілізованих країн, політичних, національних, релігійних рухів в загальному осуді агресії рф, порушення нею людських норм добра і справедливості, спокою і безпечного існування. Центральною парадигмою трибуналу має стати феномен безпечного існування людини, її життя як цінності, що виключає агресивність політики держави і посягання на права і свободи людини. Вважаємо, що сьогодні в протидії російським інформаційно-психологічним операціям слід, на нашу думку, більше акцентувати увагу на моральній колективній вині та відповідальності всіх громадян рф, які все ще стоять на позиції не супротиву злу.