Відповідальність юридичної особи у кримінальному праві у розрізі правосуб’єктності штучного інтелекту

Автор(и)

  • О.Е. РАДУТНИЙ доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Україна http://orcid.org/0000-0002-6521-3977

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.2(49).306193

Ключові слова:

антропоморфізація, інформація, кримінальне право, кримінальна відповідальність, кримінальне правопорушення, юридична особа, заходи кримінально-правового характеру, штучний інтелект, правова персона, віртуальне утворення, неправомірна вигода, правовий інтерес, від імені та в інтересах, суб’єкт правовідносин, уповноважена особа, корпорація,, доктрина respondeat superior, доктрина alter ego, actus reus, mens rea, ЄСПЛ, права людини, верховенство права, правова визначеність, lex scripta, nullum crimen sine lege

Анотація

В статті розглянуто окремі ознаки правового феномену юридичної особи, в тому числі щодо обсягу і змісту нормативного формулювання “від імені та в інтересах” юридичної особи, яке закріплене у Кримінальному Кодексі України, а так само теоретичних аспектів застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Висловлено аргументоване припущення, що одним з основних завдань появи у правовому просторі феномену юридичної особи в якості повноцінного суб’єкта правових відносин свого часу виступала необхідність виведення з-під юридичного контролю та відповідальності всіх зацікавлених фізичних осіб. Наділення юридичної особи категорією певних інтересів розглянуто в якості акту антропоморфізації, тобто перенесення на юридичну особу позитивних і негативних рис та ознак людини. Від питань, які пов’язані з правовими аспектами юридичної особи, автором здійснено перехід до проблематики правового статусу алгоритму штучного інтелекту, в тому числі можливості та(або) доцільності визнання його суб’єктом правовідносин. Для відповіді на питання щодо меж і способів відповідальності юридичної особи або алгоритму штучного інтелекту високого ступеню автором запропоновано шукати слабкі місця по аналогії з такими у людини. Висловлено пропозиції щодо вдосконалення норм чинного законодавства України.

Біографія автора

О.Е. РАДУТНИЙ, доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

доктор філософії (Ph.D.) в галузі права, доцент

Посилання

Alter Ego / Cornell Law School. URL: https://www.law.cornell.edu/wex/alter_ego (дата звернення: 13.03.2024).

De Franciscis, M. E. Italy and the Vatican: the 1984 concordat between church and state / M.E. de Franciscis. New York [etc.]: P. Lang, 1989. XII, 349 p.

Case of Steel and Others v. the United Kingdom (1999), The European Court of Human Rights. The International Journal of Human Rights, 3:2, 113-116. URL: https://www.tandfonline. com/action/showCitFormats?doi=10.1080%2F13642989908406818 (дата звернення: 13.03.2024).

Permanent Observer Mission of the Sovereign Order of Malta to United Nations. URL: https://www.un.int/orderofmalta (дата звернення: 13.03.2024).

Respondeat Superior / Cornell Law School. URL: https://www.law.cornell.edu/wex/ respondeat_ superior (дата звернення: 13.03.2024).

Ryngaert, С. The Legal Status of the Holy See. Goettingen Journal of International Law. 2011. Vol. 3(3). P. 829-859.

Te Awa Tupua Whanganui River Claims Settlement Bill. – (New Zealand Legislation, Parliamentary Counsel Office). URL: https://www.legislation.govt.nz/bill/government/2016/0129/lat est/DLM6830851.html?src=qs (дата звернення: 13.03.2024).

The European Court of Human Rights, Case of Puhk v. Estonia, Application № 55103/00, 10 February 2004. URL: https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-61628 (дата звернення: 13.03.2024).

Берман Г. Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. Изд. гр. ИНФРА-М – НОРМА, 1998. 360 с. С. 97, 152, 209-215. Law and Revolution (Harvard University Press, 1983).

Вирок Вищого антикорупційного суду у справі № 991/846/24 від 04 березня 2024 р. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/117443133 (дата звернення: 13.03.2024).

Oтрош M.І. Статус Святого Престолу у міжнародному праві: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.11. Київ, 2010. 180 с. С. 45-64.

Радутний О.Е. Вчинення злочину від імені та в інтересах юридичної особи: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Актуальні проблеми кримінальної відповідальності, м. Харків, 10-11 жовт. 2013 р. / редкол.: В.Я. Тацій (голов. ред.), В.І. Борисов (заст. голов. ред.) на ін. Харків: Право, 2013. 848 с. С. 244-248.

Радутний О.Е. Трансформація правової доктрини під впливом запровадження кримінальної відповідальності юридичних осіб : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Правова доктрина – основа формування правової системи держави; присвяч. 20-річчю Нац. акад. прав. наук України та обговоренню п’ятитомної монографії “Правова доктрина України”, м. Харків, 20-21 лист. 2013 р. Харків: Право, 2013. 1032 с. С. 700-702.

Радутний О.Е. Кримінальна відповідальність юридичної особи стане кроком до закріплення віртуальності життєвого простору. Електронне наукове фахове видання Національного університету “Юридична Академія України ім. Ярослава Мудрого”. № 1/2011. URL: http://nauka.jur-academy.kharkov.ua (дата звернення: 13.03.2024).

Радутний О.Е. Метавсесвіт та загальна економіка добра і зла (кримінально-правовий вимір): зб. наук. праць Питання боротьби зі злочинністю / редкол.: В.С. Батиргареєва (голов. ред.) та ін. Харків: Право, 2022. Вип. 44. 152 с. С. 40-68.

Радутний О.Е. Місце штучного інтелекту в структурі суспільних відносин, які охороняються кримінальним правом: матеріали наук. полілогу Фундаментальні проблеми кримінальної відповідальності, м. Харків, 7 верес. 2018 р. Харків: Право, 2018. 208 с. : іл. С. 98-102.

Радутний О. Суб’єктність штучного інтелекту у кримінальному праві. Право України. 1/2018. С. 123-136.

Радутний О. Мінливість концепту суб’єкта правовідносин у мінливому світі штучного інтелекту та цифрової людини. Філософія права і загальна теорія права. – (Наук. журн.) / редкол.: С. Максимов та ін. Харків: Право, 2019. № 1. 300 с. С. 146-164.

Радутний О.Е. Заходи кримінально-правового характеру щодо електронних юридичних осіб. Інформація і право. № 3(22)/2017. C. 132-139.

Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства”, заява № 25594/94 від 25.11.99 р. URL: https://ips.ligazakon.net/docum ent/SO0564 (дата звернення: 13.03.2024).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Єлоєв проти України”, заява № 17283/02 від 06.11.08 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_433#Text (дата звернення: 13.03.2024).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Новік проти України”, заява № 48068/06 від 18.12.08 р.. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_442#Text (дата звернення: 13.03.2024).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Хелфорд Halford проти Сполученого Королівства”, заява № 20605/92 від 25.06.97 р. URL: https://khpg.org/1363591929 (дата звернення: 15.03.2024).

Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Об’єднання “Ферайн Геген Тьєрфабрікен” проти Швейцарії”, заява № 24699/94 від 28.06.01 р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/980_022 (дата звернення: 15.03.2024).

Яроцький П.Л. Антропоморфізм. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue. gov.ua/Антропоморфізм (дата звернення: 13.03.2024).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-06-12

Номер

Розділ

Статті