Взаємозв’язок процесів парламентського контролю за виконанням прийнятих парламентом законів

Анотація

Стаття, присвячена проблемам забезпечення дієвого правового регулювання на основі оптимізації виконання Верховною Радою України двох взаємопов’язаних функцій – прийняття законів та здійснення парламентського контролю. Закони будь-якої країни, в першу чергу, встановлюють правове регулювання діяльності органів державної влади на всіх рівнях у гармонічному поєднанні з правовим регулюванням сучасних соціально-суспільних відносин. Положення законодавчого акту не лише є обов’язковими для виконання, а й потребують відстеження їх виконання. Питання – хто повинен відслідковувати відповідність того чи іншого Закону України поняттю “право” та “правова держава”, залишається відкритим, й не лише на законодавчому рівні. Відповідь проста – “парламент”(хоча його ознакою є наявність палатних систем). У Конституції України 1996 р. це поняття ототожнюється з єдиним законодавчим органом країни – Верховною Радою України. Парламентський контроль спрямований не тільки на пошук недоліків та шляхів їх подолання щодо об’єктів управління, покликаний не лише оцінювати дисципліну виконання законодавчих актів, але й виносити рішення про те, наскільки ефективне саме правове регулювання в тій чи іншій сфері управління, які зміни доцільно внести до нормативно-правових актів для покращення стану їх виконання, а також наскільки нормативні акти відповідають сутності й закономірностям суспільних відносин. Аналіз статистичних даних кількості зареєстрованих законопроектів та прийнятих законів України, проведених слухань складами Верховної Ради України VIII та IX скликань показав, що, останнім часом, функція прийняття законів домінує у порівнянні зі здійсненням контролю за належним їх виконанням.