Провадження контролю представницькими органами як форма здійснення народовладдя

Анотація

Стаття присвячена дослідженню стану здійснення представницькими органами України своїх контрольних функцій. В ній зазначається, що в залежності від свого правового статусу, представницькі органи представляють інтереси територіальної громади і приймають від її імені рішення. Ними здійснюються представницькі, нормотворчі, контрольні функції та повноваження в межах своєї компетенції. Також вони сприяють реалізації прав та інтересів населення автономії та вирішенню питань життєдіяльності регіону. Український парламент реалізує визначені конституцією та законами України повноваження на загальнодержавному рівні. Розкривається функція представницького контролю, як функції згаданих вище органів, яка має забезпечити їхню взаємодію з громадянським суспільством (фізичними та юридичними особами) та іншими гілками державної влади, яка будується на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності представницьким органам. Акцентовано увагу на тому, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом. Зазначається, що контроль за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади покладається на відповідні місцеві держадміністрації та Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, а у випадках, передбачених законодавством, – на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи. При цьому контроль має здійснюватися шляхом аналізу актів органів місцевого самоврядування, надання органами місцевого самоврядування інформації про виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади, проведення перевірок діяльності виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Підкреслюється, що органи місцевого самоврядування можуть виступати з ініціативою щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників, шляхом подання посадовими особами органів місцевого самоврядування відповідного звернення з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади. В цілому, дієвий контроль з боку представницьких органів місцевого самоврядування є одним з важливих засобів забезпечення ними комплексного економічного і соціального розвитку на підвідомчій їм території. Зазначається, що обізнаність громадськості щодо діяльності комунальних підприємств, надає громадськості можливість контролювати законність та обґрунтованість рішень органів місцевого самоврядування щодо створення і діяльності таких підприємств, необхідності їх фінансування, належного виконання такими підприємствами визначених для них завдань, дотримання ними законодавства України, у визначених законодавством України межах, використання грошових коштів,  майна,  яке є комунальною власністю.  Хорошою підмогою для реалізації контрольних функцій як представницьких органів, так і громадськості, слугує діяльність наглядових рад комунальних підприємств, які утворюються згідно зі статтею 78 Господарського кодексу України. Створення наглядових рад має на меті покращити систему управління комунальними підприємствами, зробити їх більш конкурентними та частково усунути корупційні ризики. Саме у здійсненні контролю та обізнаності як представницьких органів, так і відповідної територіальної громади, щодо стану справ на відповідній територіальній одиниці і проявляється народовладдя. Тому контроль як за підконтрольними місцевому самоврядуванню юридичними і фізичними особами, так і за самими місцевими органами має здійснюватися у відповідності до міжнародне визнаних принципів здійснення такого контролю. Одним із таких міжнародних актів є Європейська хартія місцевого самоврядування. Звертається увага на те, що парламентський контроль є невід’ємною складовою однією з вищих форм здійснення народовладдя – представницької, опосередкована його форма. Він є важливим інструментом, який допомагає парламенту отримувати необхідну інформацію про виконання обов’язків та здійснення повноважень органами виконавчої влади. Український парламент як представник всього народу контролює використання бюджетних коштів, дотримання законів, ефективність роботи міністерств та інших відомств тощо, набуваючи форми державного контролю. В статті розкриваються форми здійснення парламентського контролю. Зазначено, що однією із негативних динамік парламентського контролю є відсутність механізму оцінювання ефективності застосування прийнятих законів. Пропонується розширити межі аналізу практики застосування законів, доповнивши його низкою нових інструментів парламентського контролю, включаючи консультації із заінтересованими сторонами. Розкрито суттєві недоліки нинішніх механізмів здійснення парламентського контролю, відношення народних обранців до його здійснення, напрацьовані відповідні пропозиції щодо його покращення, як то: тимчасового запровадження імперативного мандату; запровадження громадських рад при органах державної влади усіх гілок державної влади та місцевого самоврядування.