Явище фрустрації в інформаційній сфері
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2024.1(48).300683Ключові слова:
інформація, інформаційні технології, медіа, суспільство, психіка, фрустраціяАнотація
Дана стаття присвячена дослідженню впливу інформації на свідомість, психіку та діяльність людини в сучасних умовах. Показано роль інформації в подальшому розвитку сучасного суспільства і держави, основою яких є формування інформаційного суспільства з розвитком обчислювально-інформаційної техніки. Зазначено, що нині інформація є важливим джерелом формування та функціонування влади, необхідною умовою чого є збирання, аналіз, опрацювання, вибір і ефективне використання інформації. Нинішні ЗМІ транслюють відомості про процеси в регіонах, країні, світі, за допомогою яких населенню буквально нав’язують різні ідеологічні бачення, і які можуть виступити як сила, що стабілізує суспільство, так і стати детонатором соціального вибуху. Водночас інформація стає реальною, майже фізично відчутною силою, що може посилити проекцію сили, зменшуючи волю та здатність супротивника вести війну. Акцентовано увагу на тому, що як зброя, інформація може мати відношення до виникнення такої категорії, як “інформаційна травма”, тобто, як наслідок дії певного виду інформації на психіку людини і яка супроводжує всі інші види та форми колективних травм і є їхнім обов’язковим компонентом. Підкреслюється, що проблема інформаційних впливів на психіку людей загострилася в сучасному світі у зв’язку з терористичними та гібридними війнами, зокрема в Україні – у зв’язку з інформаційною війною, яку цілеспрямовано веде пропаганда рф протягом останніх років. При цьому постійно зростає вплив інформаційних технологій у різних сферах життєдіяльності. Сучасні війни ведуться в інформаційному просторі за допомогою специфічних інформаційних видів озброєння. Інформація може бути як у вигляді засобу захисту, так і нападу,залежно від того, чий ресурс та пропаганда будуть потужнішими. Успіх їх проведення залежить від вдалого проведення інформаційно-психологічних кампаній (інформаційно-психологічних операцій), сутність яких – вплив на суспільну свідомість таким чином, щоб керувати людьми і змусити їх діяти проти своїх інтересів. Визначено, що таке використання інформації як зброї, що направлена проти ймовірного чи потенційного супротивника, насамперед, проти психологічного та психічного стану особи, з метою викликати у населення стан переживання, розчарування, тривоги, дратівливості, розпачу, а також почуття безвихіддя та відчаю, тобто одну з форм психологічного стресу, називається фрустрацією, наслідком якої може стати депресія людини. Зазначається, що якщо глянути на фрустрацію суто через інформаційну призму, то внаслідок цільового спрямування інформації на особу, суспільство чи країну, можна досягти своєрідного паралічу будь-якої активності об’єкта такої інформаційної дії, коли він підпадає під вплив суб’єкта інформаційного впливу. Тобто, мета ставиться паралізувати, або мінімізувати відповідну активність (військову, політичну, культурну тощо), та, тим самим, “нейтралізувати” спроможність об’єкта такого інформаційного впливу на спротив суб’єкту інформаційного впливу. При цьому наведені різні його форми: тролінг; ІПСО, розкрито їхній зміст та особливості та наведено приклади механізмів розпізнавання фейків. Встановлено, що фрустрація, окрім негативного фактору, грає в поведінці багатьох людей певну конструктивну роль, коли завдяки її позитивному впливу на психіку суб’єкта в його мотиваційній сфері нерідко домінуюче значення набувають мотиви досягнення, посилюється привабливість поставленої мети. Надається визначення терміну “інформаційна фрустрація” – спрямування відповідної інформації на визначене коло об’єктів, з метою впливу (позитивного чи негативного) на їхній психологічний стан, що сприятиме досягненню визначеної мети для суб’єкта поширення такої інформації. Наведено приклади дії фрустрації в політичному житті нинішньої України в негативному її сенсі, що є своєрідною формою політичної боротьби, і що призводить до спрацювання своєрідного афекту так званої “екзистенційної фрустрації” – негативного феномену, який характеризується суб’єктивними переживаннями, апатією, внутрішньою порожнечею, цинізмом, не сприяє консолідації суспільства у боротьбі з ворогом.
Посилання
Л.В. Прокопець. Роль інформації в сучасному світі. Причорноморські економічні студії. URL: http://bses.in.ua/journals/2017/16_2017/20.pdf (дата звернення: 31.12.2023).
Інформація: види, її місце й роль в інформаційному суспільстві. URL: https://osvita.ua/ vnz/reports/journalism/25033 (дата звернення: 31.12.2023).
В. Приймак, С. Гинда. Роль інформації та інформаційних ресурсів у сучасній економіці України. URL:http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/economicsarticle/viewFile/5867/7258 (дата звернення: 31.12.2023).
US Air Force Doctrine Document (AFDD) 1, “Air Force Basic Doctrine”, 21 May 1996 (second draft), 9. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/12800.pdf (дата звернення: 31.12.2023).
Information as a Weapon. Reality versus Promises. URL: https://web.archive.org/web/202109 15055929/https://cryptome.org/jya/af-infoweap.htm (дата звернення: 31.12.2023).
FM 100-6. Information Operations. August 1996, 1-12. URL: file:///C:/Users/Admin/Down loads/437397.pdf (дата звернення: 31.12.2023).
Col. Richard Szafranski. “A Theory of Information Warfare: Preparing for 2020”, Airpower Journal 9, no. 1 (Spring 1995): 60. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/439843.pdf (дата звернення: 01.01.2023).
Павло Горностай. Інформаційна травма: феноменологія і психопатологія. URL: https://polit psy.org/index.php/popp/article/view/45 (дата звернення: 02.01.2023).
П.П. Горностай. Інформаційна травма: феноменологія і психопатологія. Психологічні аспекти соціально-політичної ситуації в Україні. URL: https://politpsy.org/index.php/popp/article/ view/45/54 (дата звернення: 02.01.2023).
Г. Почепцов. Сучасні інформаційні війни. Київ: Києво-Могилянська Академія. 2015. 498 с.
П. Шевчук. Інформаційно-психологічна війна росії проти України: як їй протидіяти. Демократичне врядування. 2014. № 13. URL: file:///C:/Users/Admin/Downloads/DeVr_2014_13_11. pdf (дата звернення: 05.01.2024).
І. Іжутова, М. Лібікі. Що таке інформаційна війна? Військо України. 2014. № 4. С. 26-28. URL: https://shron3.chtyvo.org.ua/Viisko_Ukrainy/2014_N04_163.pdf? (дата звернення: 05.01.2024).
Фрустрація. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1% 80%D1%83% D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F (дата звернення: 02.01.2023).
О.Е. Радутний. Загрози національній безпеці України в інформаційній сфері. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/bitstream/123456789/12813/1/Radutnuy_67-70.pdf (дата звернення: 02.01.2023).
В. Вепринцев, А. Манойло, А. Петренко, Д. Фролов. Операції інформаційно-психологічної війни. URL: https://psyfactor.org/psyops/psyops4.htm (дата звернення: 05.01.2024).
Що таке ІПСО, чому важливо це знати і які операції зараз проводить росія проти України. URL: https://tyzhden.ua/shcho-take-ipso-chomu-vazhlyvo-tse-znaty-i-iaki-operatsii-zaraz-pro vodyt-rosiia-proty-ukrainy (дата звернення: 03.01.2023).
Х. Боровкова. ІПСО – це серйозно: чому шкідливо безпідставно використовувати цей термін? URL: https://gwaramedia.com/ipso-chomu-shkidlivo-bezpidstavno-vikoristovuvati-czej-termin (дата звернення: 03.01.2023).
Експериментальна психологія. Вип. VI / ред. П. Фрес, Ж. Пиаже; москва: Прогрес, 1978. 302 с.
У 2019 році відбулася кардинальна зміна парадигми комунікацій суспільства і влади. URL: https://lb.ua/blog/katerina_odarchenko/446289_2019_rotsi_vidbulasya_kardinalna.html (дата звернення: 06.01.2024).
Телемарафону “Єдині новини” довіряють менше половини українців – КМІС. URL: https://suspilne.media/649500-telemarafonu-edini-novini-doviraut-mense-polovini-ukrainciv-kmis (дата звернення: 07.01.2024).