Стратегічне планування у сфері державної безпеки як прикладна проблема

Автор(и)

  • С.Г. ГОРДІЄНКО професор кафедри національної безпеки навчально-наукового інституту права ім. князя Володимира Великого МАУП, Україна https://orcid.org/0000-0003-0392-2601
  • І.М. ДОРОНІН завідувач наукової лабораторії ДНУ “ІІБП НАПрН України”, Україна https://orcid.org/0000-0002-5991-6713

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.1(44).287781

Ключові слова:

національна безпека, безпека держави, державна безпека, стратегічне планування, державні органи

Анотація

У роботі розглядаються питання правової регламентації стратегічного планування в сучасних умовах. Проведено аналіз ухвалених останнім часом документів стратегічного планування. Встановлено, що процес стратегічного планування відповідно до вимог Закону України “Про національну безпеку”, полягає у розробці та ухваленні відповідних документів, що є основою для подальшої діяльності державних органів. На підставі раніше проведених досліджень можливим є констатація подальшого існування проблеми визначення та розподілу компетенції державних органів у сфері національної безпеки. Зазначена проблема зумовлює необхідність подальшого вдосконалення чинного законодавства, ґрунтуючись на потребі реформування центральних органів виконавчої влади. На прикладі Стратегії забезпечення державної безпеки досліджено проблему розподілу компетенції та необхідності належної організації державних органів. Запропоновано шляхи ефективного стратегічного планування у сфері державної безпеки із врахуванням існуючих наукових поглядів на систему діяльності із забезпечення державної безпеки.

Біографії авторів

С.Г. ГОРДІЄНКО, професор кафедри національної безпеки навчально-наукового інституту права ім. князя Володимира Великого МАУП

доктор юридичних наук, доцент

І.М. ДОРОНІН, завідувач наукової лабораторії ДНУ “ІІБП НАПрН України”

доктор юридичних наук, доцент

Посилання

Доронін І.М. Організаційно-правові аспекти трансформації системи сектору національної безпеки та оборони. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 6. С. 230-233.

Гордієнко С.Г., Доронін І.М. Державна безпека України в сучасних умовах: проблеми компетенції державних органів. Інформація і право. № 2(37)⁄2021. С. 81-92.

Словник української мови в 11 т.; редкол.: І.К. Білодід (голова) та ін. – (АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні). Київ: Наукова думка. 1970-1980.

Доронін І.М. “Демілітарізація” спецслужб України та правові проблеми організації влади. Право і суспільство. 2019. № 2. С. 119-125.

Паламарчук М.О. Окремі аспекти політико-правового статусу розвідувальних органів України. Стратегічна панорама. 2009. № 2. С. 41-44.

Лавренова О. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 8. С. 115-119.

Ярмакі В.Х. Адміністративно-правовий статус Служби безпеки України. Митна справа. 2009. № 4 (64). С. 61-65.

Марчук Р.М. Спеціальний правовий статус Державного бюро розслідувань: проблеми визначення та законодавчого оформлення. Науковий вісник публічного та приватного права. 2019. Вип. 4. Т. 2. С. 112-117.

Авер’янов В.Б. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог. Право України. 2003. № 9. С. 24-30.

Бєлов Д.М. Реформування державної влади: аналіз положень Основного Закону України. Форум права. 2012. № 1. С. 82-87.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-28

Номер

Розділ

Статті