Безпека людини: некласична рефлексія загроз у філософії модерну й постмодерну
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2023.3(46).287062Ключові слова:
безпека, суспільство, загрози, симулякри, біополітика, владаАнотація
Аналізуються витоки постмодерної рефлексії загроз безпеці людини.
Обґрунтовується, що виникнення ірраціоналістичних філософських течій, екзистенціалізму і особливо психоаналізу, є реакцією на ситуацію, що відбувається, коригуючи концепт безпеки поза межами раціонального. Показано, що розуміння безпеки в некласичній філософії виходить за межі звичного розуміння проблеми усунення загроз.
Посилання
Барт Р. Избранные работы: Семиотика: Поэтика ; пер. с фр. / сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К. Косикова. Москва: Прогресс, 1989. 616 с.
Фуко М. Археология знания. Санкт-Петербург: Гуманитарная академия, 2004. 416 с.
Делез Ж., Гваттари Ф. Анти-Эдип. Капитализм и шизофрения ; пер. с фр. Д. Кралечкин. Екатеринбург: У-Фактория, 2007. 672 с.
Деррида Ж. Письмо и различие. Москва: Академический проект, 2007. 495 с.
Лакан Ж. Инстанция буквы в бессознательном или судьба разума после Фрейда. Москва: Логос, 1997. 184 с.
Жижек С. Щекотливый субъект: отсутствующий центр политической онтологии. Москва: Издательский дом “Дело” РАНХиГС, 2014. 528 с.
Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь. Москва: Весь мир, 2004. 120 с.
Хабермас Ю. Проблема легитимации позднего капитализма. Москва: Праксис, 2010. 264 с.
Хард М., Негри А. Империя. Москва: Праксис, 2004. 440 с.
Дзьобань О., Мануйлов Є. Проблема безпеки у ранніх формах її усвідомлення. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету.2016. № 2 (106). С. 40-52.
Дзьобань О. П., Михайловський Р. А. Проблема безпеки: від античності до Ренесансу. Філософія і політологія в контексті сучасної культури. 2016. Вип. 6 (15). С. 11-18.
Національна безпека: світоглядні та теоретико-методологічні засади: монографія / за заг. ред. О.П. Дзьобаня. Харків: Право, 2021. 776 с.
Фрейд З. Введение в психоанализ. Москва: АСТ, 2007. 607 с.
Фромм Э. Бегство от свободы. Москва: АСТ, 2006. 571 с.
Фрейд З. Тотем и табу. Санкт-Петербург: Азбука-классика, 2005. 256 с.
Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. Москва: Республика, 1994. 447 с.
Лакан Ж. Функция и поле речи и языка в психоанализе. Москва: Гнозис, 1995. 192 с.
Жижек С. Кукла и карлик: христианство между ересью и бунтом. Москва: Издательство “Европа”, 2009. 336 с.
Батай Ж. Теория религии. Литература и зло. Минск: Современный литератор, 2000. 352 с.
Кожев А. Идея смерти в философии Гегеля. Москва: Логос, 1998. 208 с.
Болтански Л., Кьяпелло Э. Новый дух капитализма. Москва: Новое литературное обозрение, 2011. 976 с.
Хоркхаймер М., Адорно Т.В. Диалектика просвещения. Москва-Санкт-Петербург: Медиум Ювента, 1997. 312 с.
Хабермас Ю. Политические работы. Москва: Праксис, 2005. 368 с.
Маркузе Г. Эрос и цивилизация. Одномерный человек: исследование идеологии развитого индустриального общества. Москва: АСТ, 2003. 526 с.
Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляция. Тула, 2013. 204 с.
Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть. Москва: Добросвет, 2000. 387 с.
Бодрийяр Ж. Прозрачность зла. Москва: Добросвет, 2000. 258 с.
Беньямин В. Учение о подобии. Медиаэстетические произведения: сборник статей. Москва: РГГУ, 2012. С. 7-26.
Агамбен Дж. Homo sacer. Суверенная власть и голая жизнь. Москва: Изд-во “Европа”, 2011. 256 с.
Жижек С.О насилии. Москва: Изд-во “Европа”, 2010. 184 с.
Афенченко Г.В., Лубенець С.В. Прекаріат як аномійний клас. Вісник Харківської державної академії культури. Серія: соціальні комунікації. 2015. Вип. 47. С. 213-224.
Іванова Л.С. Соціально-психологічні проблеми дослідження феномену прекаріату. Проблеми сучасної психології. 2020. № 1. С. 108-115.
Ткаченко В. Прекаріат: феномен соціально-політичного радикалізму. Україна дипломатична. 2019. Вип. 20. С. 585-598.
Фуко М. История безумия в классическую эпоху. Москва: АСТ, 2010. 497 с.
Фуко М. Безопасность, территория, население: курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1977 – 1978 учеб. году ; пер. с фр. Н. В. Суслова и др. Санкт-Петербург: Наука, 2011. 543 c.
Фуко М. Рождение клиники. Москва: Академический проект, 2010. 252 с.
Фуко М. Слова и вещи: археология гуманитарных наук. Санкт-Петербург: A-cad: Талисман, 1994. 405 с.
Сеннет Р. Плоть и камень. Тело и город в западной цивилизации. Москва: Strelka Press, 2016. 504 .
Андерсон Б. Воображаемые сообщества. Размышления об истоках и распространении национализма ; пер. с англ. В. Николаева / вступ. ст. С.П. Баньковской. Москва: Кучково поле, 2016. 416 с.
Фуко M. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. Mосква: Ад Маргинем, 1999. 480 с.
Агамбен Дж. Homo sacer. Чрезвычайное положение. Москва: Изд-во “Европа”, 2011. 148 с.
Агамбен Дж. Homo sacer. Что остается после Освенцима. Москва: Изд-во “Европа”, 2012. 192 с.
Агамбен Дж. Что такое повелевать? Москва: Грюндриссе, 2013. 72 с.
Брижко В.М. Філософія права: антропологія в сфері інформаційного права. Правова інформатика. № 3(43)/2014. С. 33-47.
Брижко В.М., Фурашев В.М. Інформаційне право та інформаційне законодавство. 2-ге вид., допов. Харків: Вид. “Право”, 2021. 288 с. С. 6-61. ISBN 978-966-080-9.
