Розвиток правової кібернетики у Польщі в ХХ-му сторіччі
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2018.1(24).273209Ключові слова:
кібернетика права, правова інформатика, польське право, юриспруденціяАнотація
У другій половині ХХ століття активізувались правові дослідження в Польщі. Зокрема, було здійснено спробу використати для вивчення правових проблем інструменти, що надані кібернетикою. Головною метою статті є стисла презентація основних положень та зв'язку між кібернетикою та правом у польській науковій думці. Зокрема, автор робить спробу показати процес еволюції від початків кібернетики права до сучасної юридичної інформатики в Польщі. Дослідження у галузі кібернетики права, що здійснювались в Польщі у ХХ столітті, слід вважати достовірними та творчими. Це підтверджується не тільки розвитком теорії правових інформаційних систем у галузі правової інформатики, але, насамперед, чітким зазначенням обмежень у використанні кібернетичного моделювання в галузі правоих наук. Серед вчених в цій галузі вирізняються Францишек Студницький, Єжи Врублевський, Анджей Малиновський та Єжи Курциш. Результати їх досліджень підтвердили справедливість тези про те, що роль людини не може бути зведена лише до пасивної складової соціального механізму, тоді як суспільство не є аналогом машини і не піддається безапеляційному контролю на розсуд центральної влади. Тому застосування кібернетичного моделювання в юридичних науках має межу, обумовлену специфікою психофізичної побудови людини. Більш ефективними з точки зору юридичної практики виявилися наукові дослідження в галузі правової інформатики. Вони в кінцевому підсумку призвели до створення правових інформаційних систем. Безсумнівно, це було також зумовлено технологічним прогресом та ІТ-революцією, яка відбулася наприкінці ХХ століття. В даний час важко уявити собі роботу юриста без доступу до пошукових систем або використання комерційних програмних баз даних, що містять правові акти, аналітику та правові вчення. (наприклад, в Польщі це Legalis, LexPolonica). У цій перспективі, значним також є вплив кібернетичних досліджень на нормотворчу діяльність у Польщі у ХХ столітті. Суттєвих змін зазнала також методологія юридичної практики.Посилання
Trentowski B. Stosunek filozofii do cybernetyki, czyli sztuki rządzenia narodem. – Warszawa, 1974. – Р. 9-10.
Cybernetyka, czyli sterowanie i komunikacja w zwierzęciu i maszynie : The title of the Polish edition, trans. J. Mieścicki. – Warszawa, 1971.
Wiener N. Cybernetyka i społeczeństwo, trans. O. Wojtasiewicz. – Warszawa, 1960.
Mazur M. Cybernetyka i charakter, ed. 3. – Warszawa, 1999. – Р. 16, 45, 61, 91.
Pszczołowski T. Mała encyklopedia prakseologii i teorii organizacji. – Ossolineum, 1978. – Р. 35-36.
Studnicki F. Cybernetyka i prawo. – Warszawa, 1969. – Р. 17 et n.
Gomółka Z. Cybernetyka w zarządzaniu. Modelowanie cybernetyczne. Sterowanie systemami. – Warszawa, 2001. – Р. 11.
Malinowski A. Wstęp do badań cybernetycznych w prawoznawstwie. – Warszawa, 1977. – Р. 161.
Polewoj N.S. Prawowaja informatyka i kibernetyka. – Moskwa, 1993. – Р. 24.
Kołakowski L. Główne nurty marksizmu. Powstanie-Rozwój-Rozkład. – Warszawa, 1988. – Р. 901-902.
Janowski J. Cyberkultura prawa. Współczesne problemy filozofii i informatyki prawa. – Warszawa, 2012. – Р. 36 et n.
Klaus G. Cybernetyka i społeczeństwo, trans. E. Kofler, B. Wojciechowski. – Warszawa, 1970. – Р. 23.
Burda A. Rozwój ustroju politycznego Polski Ludowej. – Warszawa 1969. – Р. 19.
Maneli M. (ed.), Zagadnienia ustroju Polsku Ludowej. – Warszawa 1962. – Р. 37 et n., 44 et n., 51-52, 55-59.
Wiszniewski J. Zarys encyklopedii prawa, ed. 4. Warszawa, 1966. – Р. 43-45.
Studnicki F. Ujęcia cybernetyczne w dziedzinie prawa in: A. Łopatka (ed.), Metody badania prawa. – Ossolineum, 1973. – Р. 162-180.
Karsz W. Przesłanki wyodrębnienia cybernetycznej płaszczyzny prawoznawstwa. ZNUŁ, 1971 n. 83. – Р. 195.
L. Bertalanffy, Ogólna teoria systemów. Podstawy, rozwój, zastosowania, tłum. E. Woydyłło-Woźniak. – Warszawa, 1984. – Р. 100.
Rassołow M. Problemy uprawlenija i informacji w obłasti prawa. – Moskwa, 1991. – Р. 8.
Opałek K., Wróblewski J. Zagadnienia teorii prawa. – Warszawa, 1969. – Р. 129.
Kowalski J., Lamentowicz W., Winczorek P. Teoria państwa i prawa. – Warszawa, 1983. – Р. 120.
Janowski J., Cyberkultura prawa. Współczesne problemy filozofii i informatyki prawa. –Warszawa, 2012. – Р. 11.
Kossecki J. Cybernetyka kultury. – Warszawa, 1974. – Р. 90.
Wróblewski J. Prawo a cybernetyka. Państwo i Prawo, 1968, n. 12. – Р. 899.
Podgórecki J. (ed.), Socjotechnika. Style działania. – Warszawa, 1972. – Р. 428-429.
Langer T. O modelach i modelowaniu w naukach prawnych. Państwo i Prawo 1987, n. 9. – Р. 39.
Rowieński Z., Ujemow A., Ujemowa J. Filozoficzny zarys cybernetyki, trans. M. Niewęgłowski. – Warszawa, 1963. – Р. 133.
Wróblewski J. Informatyka prawnicza – możliwości zastosowania cybernetyki. PiP, 1971, n. 3-4. – Р. 639.
Studnicki F. Wprowadzenie do informatyki prawniczej. Zautomatyzowane wyszukiwanie informacji prawnej. – Warszawa, 1978. – Р. 25-26.
Kurcyusz, Wprowadzenie do nauki o informacji i informatyce prawniczej. – Katowice, 1979. – Р. 64-65.
Petzel J. Informatyka prawnicza. Zagadnienia teorii i praktyki. – Warszawa, 1999. – Р. 18-19.
Wróblewski J. (ed.), Wstęp do informatyki prawniczej. – Warszawa, 1985. – Р. 25.
Wiewiórowski W.R., Wierczyński G. Informatyka prawnicza. Technologia informacyjna dla prawników i administracji publicznej, ed. 2. – Warszawa, 2008. – Р. 20-21.
