Механізм національного відновлення в системі європейського законодавства

Анотація

Досліджуються проблеми застосування механізму національного відновлення в сучасному європейському законодавстві та пов’язаних аналітичних документах описового та рекомендаційного характеру, підготовлених групами експертів. Ініціатива пост-ковідного відновлення держав-членів Європейського Союзу реалізована в європейському законодавстві у вигляді оперативно підготовленої сукупності документів, що включають спеціальний інструментарій її правового регулювання. Результативність реалізації механізму забезпечується тим, що: 1) створена спеціальна законодавча база, яка ґрунтується на вже відпрацьованих на практиці нормах європейського законодавства; 2) чітко встановлено єдину методику національного стратегічного планування відновлення, загальна рамка її цілей та процедур. Використано єдиний інструмент стратегічного планування в вигляді “планів відновлення та стійкості” (Recovery and Resilience Plan), спрямованих на пом’якшення економічних та соціальних наслідків пандемії Covid-19; 3) сформована нова європейська та національна моделі публічного управління, яка включає створення спеціальних інституцій з відповідними повноваженнями, зміною прав та обов’язків низки європейських та національних органів влади; 4) розбудовано фінансовий інструментарій довгострокового залучення та розподілу коштів, що спрямовуються на цілі відновлення, який не може реалізуватися без довіри інвесторів; 5) є політична підтримка ініціативи з боку інституцій громадянського суспільства. Ініціатива також включає набір державно-громадянських ініціатив у конкретних сферах та пропозицій щодо розбудови нового інструментарію публічно-громадянського управління, які в цілому склали основу нових “соціальних контрактів”. Сукупність правових та експертно-аналітичних документів сучасного європейського законодавства з проблем пост-ковідного відновлення, комплекс визначених в них ініціатив, завдань та ризиків, що має підтверджену практикою протягом останніх років результативність, дозволяє зробити висновки про можливість його застосування при опрацюванні загальних контурів концепції післявоєнного відновлення України.