Право на право: філософія сучасного роздуму

Анотація

В статті досліджується питання стану функціонування доктрини природного права в контексті спротиву людини діям тирана чи агресора. Коротко розкривається ґенеза згаданої доктрини, яка разом із договірною теорією (теорією походження держави) та позитивним (писаним) правом є основними регуляторами суспільних відносин сучасного життя соціуму. Акцентується увага на тому, що природне право є своєрідною сукупністю апріорних моральних вимог, що пред’являються до позитивного права, еталоном для його розвитку, критичною інстанцією, що надає моральну оцінку позитивному праву з позиції його справедливості чи несправедливості. Зазначається, що природні права не може обмежувати чи заперечувати ні держава, ні суспільство, а також зазначені права не можна приносити в жертву будь-яким політичним інтересам. Визначено, що природні права знаходять свій вираз у міжнародному праві, наприклад у Загальній декларації прав людини. Зазначено, що реалізація права на спротив направлена на відновлення інституційного режиму та є гарантією конституційного ладу і являється не судовою формою політичної санкції проти тих, хто несе відповідальність за акти крайнього державного насильства проти населення країни. Таким чином революція (повстання, спротив) є легітимною формою реалізації права на необхідну оборону, коли інтереси держави, суспільні інтереси та права окремих громадян перебувають під реальною загрозою, яку неможливо відвернути іншими засобами, та потребують невідкладного захисту громадянського суспільства. В Конституції України, тобто в акті писаного (позитивного) права, знайшли своє відображення положення природного права щодо забезпечення безпеки людини і держави, а також щодо оборони країни як справи кожного. Зміст “права на право” визначається у відповідних законодавчих актах держави, що регулюють суспільні відносини у сферах безпеки і оборони, в яких конкретизуються умови реалізації цього права. Водночас, зазначаються відповідні обмеження щодо реалізації згаданого природного права та напрацьовуються висновки щодо усунення цих недоліків.