Системна модель організації, що забезпечує інформаційну й інформаційно-психологічну безпеку
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.4(43).270066Ключові слова:
системний підхід, організація, інформаційна, інформаційно-психологічна безпека, котрпропаганда, модель структури, інформаційні війни, інформаційна зброяАнотація
У статті інформація розглядається як критично важливий ресурс, що суттєво позначається на стані національної безпеки нашої держави і потребує розробки як теоретичних основ, так і практичних методів державної політики інформаційної безпеки. Ця політика реалізується відповідними організаціями й інституціями держави на основі результатів системних досліджень. Вирішення даної проблеми має базуватися на загальних принципах системного аналізу: розробка та використання засобів формування й аналізу цілей і функцій організації щодо забезпечення інформаційної й інформаційно-психологічної безпеки має бути заснована на багатоешелонній моделі структури контрпропагандистської організації. Акцентується на тому, що при розробці структурної моделі контрпропагандистської організації виникає проблема: необхідно знайти компроміс між простотою опису її структури і докладним описом процесу пропаганди, як форми комунікації. Модель вирізняється як різноманіттям типів елементів і типів відношень між ними. Системний підхід розглядає структуру контрпропагандистської організації як сукупність відносно незалежних, взаємодіючих між собою підсистем; при цьому деякі (або всі) підсистеми мають право ухвалення рішень, а їх ієрархічне розташування визначається тим, що деякі з підсистем знаходяться під впливом або керуються вищими. Така модель структури організації протидії дезінформації передбачає виконання наступних функцій: затвердження завдань й перевірку їх узгодженості, а також виконання та співвиконання цих завдань. Ці функції спрямовані на адекватну реакцію і збереження цілісності організації до постійних змін, що відбуваються в безпековому середовищі.
Посилання
Джоуэт Г., О’Доннел В. Пропаганда и убеждение ; пер. с англ. О.И. Ткаченко. Харьков: “Гумманитарный центр”, 2021. 496 с.
Померанцев П. Це не пропаганда. Подорож на війну проти реальності ; пер. з англ. О. Форостина. Київ: Yakaboo, 2020. 285 с.
Волкова В., Денисов А. Теория систем. Москва: Высшая школа, 2006, 511 с.
Ильичев А.В. Начала системной безопасности. Москва: Научный мир, 2003, 456 с.
Мессарович М. Теория иерархических многоуровневых систем. Москва: Мир, 1973, 344 с.
Лайнбарджер П.М.Э. Психологическая война. Теория и практика обработки массового сознания ; пер. с англ. Е.В. Ламановой. Москва: ЗАО Центрполиграф, 2013. 445 с.
Петрик В.М., Кузьменко А.М., Остроухов В.В. та ін. Соціально-правові основи інформаційної безпеки: навч. посіб. / за ред. В.В. Остроухова. Київ: Росава, 2007. 496 с.
Литвиненко О. Інформаційні впливи та операції. Теоретико-аналітичні нариси. Київ: НІСД, 2003. 240 с.
Воронова О., Трушин А. Современные информационные войны: стратегии, типы, методы, приемы. Москва: Издательство “Аспект Пресс”, 2021. 176 с.
Патрикаракос Д. Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють військовий конфлікт ХХІ століття. Київ: Yakaboo, 2019. 352 с.
Почепцов Г. Информационные войны. Новый инструмент политики. Москва: Алгоритм, 2015, 256 с.
Уєбстер Ф. Теория информационного общества. Москва: Аспект Пресс, 2004. 398 с.
Остроухов В.В., Петрик В.М., Присяжнюк М.М. та ін. Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти): підручник / за заг. ред. Є.Д. Скулиша. Київ: КНТ, 2010. 776 с.
Грант Дж. Не верю. Как увидеть правду в море дезинформации. 12 уроков здорового скепсиса ; пер. с англ. Е. Бакушева. Москва: Альпина Паблишер, 2017. 296 с.
Макдональд Г. Правда. Как политики, корпорации и медиа формируют нашу реальность, выставляя факты в выгодном свете ; пер. с англ. Н. Мезина. Москва: Альпина Паблишер, 2019. 368 с.
Сінгер П., Бруклін Е. Війна лайків. Зброя в руках соціальних мереж. Харків: Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2019. 319 с.
Бухарин С.Н., Цыганов В.В. Методы и технологии информационных войн. Москва: Академический Проект, 2007. 382 с.
