Шляхи вдосконалення правової бази боротьби з кіберзлочинністю
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2022.4(43).270063Ключові слова:
інформаційна безпека, кібербезпека, кіберзлочин, цифрові технології, кодексАнотація
Процеси тотальної цифровізації характеризуються разючими позитивними результатами, які вони привносять у суспільство. Водночас цифровізація стає джерелом певних загроз, серед яких особливе місце посідають проблеми кіберзлочинності. На рівні світової спільноти та окремих держав докладається багато зусиль щодо формування ефективної правової бази боротьби з цим постійно зростаючим, загрозливим явищем. Але результати поки що є невтішними, причиною є недостатність розуміння “туманної природи” кіберзлочинних діянь. У статті з’ясовуються глибинні причини та механізми негативного впливу кіберзлочинності на життя суспільства та на життя окремої людини. Обґрунтовується тісний діалектичний взаємозв’язок між кіберзлочинністю та інформаційною та кібербезпекою. Розкривається зміст та умови забезпечення інформаційної та кібербезпеки. Стверджується, що навмисне чи ненавмисне порушення цих умов становить зміст родового об’єкта кіберзлочину. Для вирішення певних проблем у галузі кримінального права, пов’язаних із цифровими технологіями, запропоновано проведення конкретних досліджень.Посилання
Довгань О., Ткачук Т. Концептуальні засади законодавчого забезпечення інформаційної безпеки України. Інформація та право. № 1(29)/2019. С. 86-99.
Про основні засади забезпечення кібербезпеки України: Закон України. Верховна рада України. 5 жовтня 2017 р.
Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки: Закон України. Верховна Рада України. 2007.
Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який стосується криміналізації дій расистського та ксенофобного характеру, вчинених через комп’ютерні системи: Закон України. Верховна Рада України. 21 липня 2006 р.
Карчевский Н. Компьютерныепреступления: определение, объект и предмет: матеріали V Международной конференции Право и Интернет: теория и практика, 25-26 нояб. 2003 р.
Номоконов В., Тропина Т. Киберпреступность: угрозы, прогнозы, проблемы борьбы. Information Technology and Security. 2013. № 1. С. 86-94.
Панов М., Харітонов С. Суспільна небезпечність діяння – фундаментальна ознака поняття “кримінальне правопорушення”. Юридична Україна. 2019. № 10. С. 13-20.
Проект нового Кримінального кодексу України EUAM. 2022. URL: https://new criminalcode.org.ua/criminal-code (дата звернення: 13.11.2022).
Баранов О. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи. СофтПрес, 2005. 316 с.
Слюсаревський М. Негативні інформаційні впливи на людину в сучасному світі: концептуальна модель: матеріали семінару Актуальні проблеми психологічної протидії негативним інформаційним впливам на особистість в умовах сучасних викликів, м. Київ, 8 квіт. 2021 р.
Сніцаренко П. Аналіз стану виявлення та оцінювання негативного інформаційного впливу на особовий склад Збройних Сил України в системі протидії такому впливу: збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень. 2019. № 2. С. 52-61.
Additional Protocol to the Convention on Cybercrime, concerning the criminalisation of acts of a racist and xenophobic nature committed through computer systems. Council of Europe. 28 January 2003.
Alghamdie M. A novel study of preventing the cybersecurity threats. Materials Today: Proceedings. 2021. n. pag.
Babanina V., et al. Cybercrime: History of formation, current state and ways of counteraction. Amazonia Investiga. 2021. 10(38). P. 113-122.
Bellasio J., etc. The future of cybercrime in light of technology developments. 2020. URL: https://www.rand.org/pubs/research_reports/RRA137-1.html (дата звернення: 13.11.2022).
Баранов О. Проблеми законодавчого забезпечення боротьби з комп‘ютерними злочинами: зб. наук. праць Інформаційні технології та захист інформації. Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України. 1998. Вип. 2. С. 3-13
Bjelajac Ž., Filipović A. Specific characteristics of digital violence and digitalcrime. Pravo - Teorija I Praksa. 2021. № 38(4). P.16-32.
Calcara G., Peter S., Matti T. Cybercrime, law and technology in Finland and beyond. 2019. 154 p. URL: https://www.theseus.fi/handle/10024/166377 (дата звернення: 13.11.2022).
Chakhava K. Terrorist Psychology and Its Impact on International Security. World Politics and the Challenges for International Security. IGI Global. 2022. P. 165-185.
Баранов О.А. Кримінологічні проблеми комп’ютерної злочинності: зб. наук. праць Інформаційні технології та захист інформації. Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 1998. Вип. 2. С. 64-69.
Concerning the European Union Agency for Network and Information Security (ENISA) and repealing Regulation (EC) No 460/2004. European Parliament and of the Council. May 21, 2013.
Conventionon Cybercrime. Council of Europe. Budapest. November 23, 2001.
Cybercrime Legislation Worldwide UNCTAD. 2020. URL: https://unctad.org/page/cyber crime-legislation-worldwide (дата звернення: 13.11.2022).
Dinarević M., Lejla S. Razvoj, pojamioblici cyberkriminala / Development, Concept and Forms of Cyber Crime. Pregled: časopiszadruštvenapitanja. 2021.: n. pag.
Dingalo L. The Increased Need for Cybersecurity in Developing Countries: COVID-19 and the Adverse Cybercrime Risks Imposed. Cybersecurity Capabilities in Developing Nations and Its Impacton GlobalSecurity. IGI Global. 2022. P. 218-236.
Folsom, T. Defining Cyberspace (Finding Real Virtue in the Place of Virtual Reality). Tul. J. Tech. &Intell. Prop. 2007. 9. P. 75121.
Giri S., Subarna S. High Risk of Cybercrime, Threat, Attack and Future Challenges in Nepal. International Journal of Computer Sciences and Engineering. 2020. 8.2. P. 46-51.
Hunt J. Counter in gcyber-enabled disinformation: implications for national security. Australian Journal of Defence and Strategic Studies. 2021. № 3-1. P. 83-88.
Khan S., et al. A systematic literature review on cybercrime legislation. F1000 Research 2022. 11.971. P. 971.
Maseri A., et al. Socio-Technical Mitigation Effortto Combat Cyber Propaganda: A Systematic Literature Mapping. IEEE Access. 2020. № 8. P. 92929-44.
Medeiros B., Goldoni L. The Fundamental Conceptual Trinityof Cyberspace. Contexto Internacional. 2020. № 42. P. 31-54.
Mphatheni M., Maluleke W. Cybersecurity as a response to combating cybercrime: Demystifying the prevailing threats and offering recommendations to the African regions. International journal of research in business and social science. 2020. № 11(4). P. 384-96.
Phillips K., et al. Conceptualizing Cybercrime: Definitions, Typologies and Taxonomies. Forensic Sciences. 2022. 2.2. P. 379-98.
Project 2020 Scenarios for the Futureof Cybercrime. ICSPA. 2013. URL: chrome-exten sion://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://www.europol.europa.eu/sites/default/files/documents /2020_white_paper.pdf (дата звернення: 13.11.2022).
Баранов А. Информационная инфраструктура: проблемы регулирования деятельности. Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. 352 с.
Report on the meeting of the Expert Group to Conduct a Comprehensive Study on Cybercrime. UNODC. 2021. HeldinVienna from 6 to 8 April. URL: chrome-extension://efaidnbm nnnibpcajpcglclefindmkaj; https://www.unodc.org/documents/organized-crime/cybercrime/ Cybercrime- April-2021/Report/V2102595.pdf (дата звернення: 13.11.2022).
Баранов О. Про тлумачення та визначення поняття “кібербезпека”. Правова інформатика. № 2(42)/2014. С. 54-62.
Report on the meeting of the Expert Group to Conduct a Comprehensive Study on Cybercrime. UNODC. HeldinVienna from 6 to 8 April 2021.
Seneviratne D. Emerging Technologies: The Future of Cybercrime. 2017. URL: https://www. researchgate.net/publication/341600490_Emerging_Technologies_The_Future_of_Cyber crime (дата звернення: 13.11.2022).
Shih M., Shu-Hui C. How in fluential is negative informational influence? Evidence from online consumer changes in attitudes. Bioinformatics, 2016. № 15(12). P. 7290-96.
Siregar G., Sarman S. The Law Globalization in Cybercrime Prevention. International Journal of Law Reconstruction . 2021. 5.2. P. 211-27.
Tavani H. Defining the boundariesof computer crime: piracy, break-ins, and sabotagein cyberspace. SIGCAS Comput. Soc. 2000. 30. P. 3-9.
Баранов А. Информационный суверенитет или информационная безопасность. Національна безпека і оборона, 2001. № 1. С. 70-76.
Tonellotto M. Crime and victimization in cyberspace: a socio-criminological approach to cybercrime. In Handbook of Researchon Trendsand Issuesin Crime Prevention, Rehabilitation, and Victim Support. IGI Global. 2020. P. 248-64.
Twelfth United Nations Congresson Crime Prevention and Criminal Justice resolution 65/230. UN. General Assembly. 2010. 21 December. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpca jpcglclefindmkaj; https://www.unodc.org/documents/Cybercrime/General_Assembly_resolution_65-230_ E.pdf (дата звернення: 13.11.2022).
Wang X. Criminal law protection of cybersecurity considering AI-based cybercrime. Journal of Physics: Conference Series. 2020.1533 3.
Yar M., Steinmetz K. Cybercrime and Society. 2013. URL: https://books.google.pl/books/ about/Cybercrime_and_Society.html?id=_nN7DwAAQBAJ&redir_esc=y (дата звернення: 13.11.2022).
Zarnoufi R., Mehdi B., Mounia A. AI top reventcyber-violence: harmful behaviour detection in social media. Int. J. High Perform. Syst. Archit. 2020. 9.4. P. 182-191.
Баранов О. Віртуальність і правове регулювання. Публічне право. 2017. № 1. С. 210-218.
