Кращі практики зарубіжного досвіду боротьби з фейками та дезінформацією
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.3(38).243793Ключові слова:
загроза, пропаганда, дезінформація, засоби масової інформації, фейки, аккаунт, протиправний контент, національна безпека, деструктивна діяльність, гібридна війна.Анотація
Розглянуто поняття та види фейків. Визначено засади та способи виявлення фейків та дезінформації на прикладах країн ЄС. Проаналізовано досвід окремих держав ЄС у сфері протидії фейкам та дезінформації. Узагальнено практику деяких держав світу щодо криміналізації поширення недостовірної інформації та фейків. Запропоновано заходи щодо боротьби з фейками та дезінформацією. Визначено шляхи удосконалення протидії фейкам у вітчизняному медіа просторі.
Посилання
Андрушків Б., Кирич Н., Погайдак О., Гагалюк О. Культосвітня компонента в сфері управління як засіб попередження вульгаризму у взаємовідносинах та поширення фейків в ЗМІ або важелі посилення економічної безпеки в державі. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 214-222.
Гурковський В. Механізми використання дезінформації в умовах російської гібридної агресії. Освіта регіону. URL: http://social-science.com.ua/article/1393.
Гребенюк М.В., Леонов Б.Д. Проблеми протидії поширенню деструктивної пропаганди та дезінформації напередодні виборів: аналіз досвіду ЄС. Правова інформатика. № 2(29)/2019. С. 82-89.
Кост І. Російська пропаганда в Україні як інформаційна складова конфлікту. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/view/3332/3010
Черниш Р. Правовий досвід країн європейського союзу у сфері протидії поширенню фейкової інформації. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 10. С. 123-128.
Брижко В.М. Маніпулювання свідомістю (в кн.: “е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право”: монографія; за ред. члена-кореспондента АПрН України, д.е.н., професора М. Швеця. Київ: НДЦПІ АПрН України, 2007 р. 236 с. С. 41-82).
