Цифрова людина як філософська проблема
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2021.2(37).238330Ключові слова:
цифрова людина, інформаційний простір, цифровий простір, інформаційні процеси, віртуальна реальність.Анотація
Пропонується розглядати цифрову людину як новітній етап розвитку людини як основного об’єкта й суб’єкта інформаційних відносин в інформаційному суспільстві на останніх стадіях його розвитку; постмодерний вид людини розумної, здатної переробляти інформацію, створюючи нові інформаційні феномени, взаємозв’язки та структури. Обґрунтовується, що перехід до цифрової людини стався завдяки конвергенції технологій штучного інтелекту, машинного навчання і потужних баз даних, здатних використовувати необмежену кількість інформації з метою її обробки, класифікації та багаторазового використання. Акцентується увага на тому, що цифрова людина – це, перш за все, людина нових моральних цінностей, яка занурюється у віртуальну реальність симуляцій і усе більшою мірою сприймає світ як цифрове ігрове середовище, усвідомлюючи його умовність, керованість його параметрів і можливість виходу з нього.
Посилання
Danilyan О., Dzoban А. Existence-network dimension of information security in modern society. Схід. – (Аналітично-інформаційний журнал). 2021. Т. 1 (1). С. 11-17.
Мозговий А.А. Конфлікти в цифрову добу: проблема суб’єктності та ідентичності. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія: “Релігієзнавство. Культурологія. Філософія”. 2019. Вип. 41. С. 129-136.
Prensky M. Digital Natives, Digital Immigrants. On the Horizon MCB University Press. 2001. Vol. 9. № 5. URL: https://www.marcprensky.com/writing/Prensky%20-%20Digital%20Natives,%20 Digital%20Immigrants%20-%20Part1.pdf (дата звернення: 22.03.2021).
Small G., Vorgan G. IBrain: Surviving the Technological Alternation of the Modern Mind. New-York: Harper Collins, 2008. 256 с.
Digital natives are those. URL: https://cbo.org.ua/digital-natives-are-those-pereklad-na-rosij sku-prikladi-anglijska (дата звернення: 22.03.2021).
Головко О.М. Цифрова культура та інформаційна культура: права людини в епоху цифрових трансформацій. Інформація і право. № 4(31)/2019. С. 37-44.
Гончаренко К.С. Цифрова людина: фантазм втрати ідентичності. Філософські обрії. 2019. № 42. С. 137-140.
Кириченко М.О. Розвиток інформаційно-технологічної сфери та її вплив на формування цифрового світогляду та цифрової ідеології сучасної людини. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2019. Вип. 77. С. 35-46.
Овчарук О.В. Сучасні підходи до розвитку цифрової компетентності людини та цифрового громадянства в європейських країнах. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 76. № 2. С. 1-13.
Радутний О.Е. Цифрова людина з точки зору загальної та інформаційної безпеки: філософський та кримінально-правовий аспект. Інформація і право. № 2(25)/2018. С. 158-170.
Радутний О.Е. Мораль і право для штучного інтелекту та цифрової людини: закони робототехніки та “проблема вагонетки”. Інформація і право. № 3(30)/2019. С. 78-95.
Розин В.М. Мистические и эзотерические учения и практики в средствах массовой информации. Общественные науки и современность. 1997. № 3. С. 44-54.
Гарбузенко К.А. Від інтелектуальності “числа” до соціуму “цифри”: числова магія Піфагора як складова сучасної квазірелігійності в Інтернет-просторі. Наука. Релігія. Суспільство. 2012. № 4. С. 93-98.
Соціокультурні та теоретичні засади філософії постмодерну / В.В. Лях, О.М. Йосипенко, Я.В. Любивий, В.С. Пазенок, К.Ю. Райда, Л.А. Ситніченко. Київ, 2017. 312 с.
Дзьобань О.П. Темпоральна складова у просторово-часовому континуумі віртуальної реальності. Стратегічні пріоритети. 2018. № 2 (47). С. 118-126.
Сотникова О.О. Соціальність віртуальної реальності. Філософські перипетії. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. 2002. № 547. С. 138-141.
Данильян О.Г., Дзьобань О.П. Віртуальна реальність і кіберпростір як атрибути сучасного суспільства. Інформація і право. № 4(35)/2020. С. 9-21.
Ігнатко В. Ціннісні пріоритети життєвого простору людини індустріальної та постіндустріальної епохи. Гілея: науковий вісник: зб. наукових праць. 2016. Вип. 111 (8). С. 175-179.
Марьина Е.Ю. Особенности потребления информации в цифровом пространстве. Молодий вчений. 2017. № 12. С. 139-142.
Елхова О.И. Онтологическое содержание виртуальной реальности: дис. ...д-ра филос. наук. Уфа, 2011. 330 с.
Дзьобань О.П. Сучасний віртуальний простір: конгеніальність віртуальності й міфу. Стратегічні пріоритети. Серія: “Філософія”. 2017. № 3. С. 163-170.
Маклюэн М. Понимание медиа: внешние расширения человека / пер. с англ. В.Г. Николаева. Москва; Жуковский: “Канон-пресс-Ц”, “Кучково поле”, 2003. 464 с.
Маклюэн М. Телевидение. Робкий гигант. Современные проблемы личности. 2001. № 1. С. 138-148.
Прудникова О.В. Феномен інформаційної культури: онтологічний статус та соціоантропологічні детермінанти: монографія; за заг. ред. О.П. Дзьобаня. Харків: Право, 2017. 496 с.
Рябініна О.В., Коваленко І.І. Простір Homo Virtualis і пост-цифрова естетика музики. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2018. № 4. С. 214-221.
Сілютіна І.М. Інформаційна діяльність в мереженому суспільстві. Гілея: науковий вісник: зб. наукових праць. 2017. Вип. 120 (5). С. 170-173.
Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляции / пер. с фр. А. Качалова. Москва: ПОСТУМ, 2016. 238 с.
Пархоменко О.В., Пархоменко В.Д. Людина майбутнього в умовах формування інформаційно-знаннєвої парадигми цивілізаційного розвитку. Наука, технології, інновації. 2017. № 4 (4). С. 3-9.
Скіннер К. Людина цифрова. Четверта революція в історії людства, яка торкнеться кожного. Київ: Фабула, 2020. 272 с.
Сучасне суспільство, людина, право в умовах глобальних трансформацій: монографія / О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань, С.Б. Жданенко та ін.; за ред. О.Г. Данильяна. Харків: Право, 2020. 344 с.
