Забезпечення інформаційного суверенітету держави: правовий дискурс
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2020.1(32).200311Ключові слова:
інформаційний суверенітет, цифровий суверенітет, інформаційний простір, захист інформаційного простору УкраїниАнотація
У статті досліджено поняття “інформаційний суверенітет”, його складові та сучасні підходи до розуміння та забезпечення з проекцією на інформаційний простір України. За результатами проведеного дослідження встановлено, що забезпечення інформаційного суверенітету держави вимагає дотримання балансу між правом на інформацію та вимогами щодо обмежень в цілях забезпечення національної безпеки держави, між правом особи на приватність комунікацій та забезпеченням цифрового суверенітету держави.Посилання
Баранов О.А. Віртуальність і правове регулювання. Публічне право. 2017. № 1. С. 210-218.
Довгань О.Д. Національний інформаційний суверенітет – об’єкт інформаційної безпеки. Інформація і право. № 3(12)/2014. С. 102-112.
Ожеван М.А., Дубов Д.В. Homo ex Machina. Філософські, культурологічні та політичні передумови формування конвергентного суспільства: монографія. Київ: НІСД, 2017. 272 с.
Супрун В.М. Теоретико-правові основи інформаційного суверенітету: автореф. автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.01 – Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень. Харків. 2010. 21 с.
Пилипчук В.Г., Брижко В.М. Інформаційна безпека та приватність у сфері захисту персональних даних. Інформація і право. № 4(19)/2016. С. 60-70.
Становлення і розвиток правових основ та системи захисту персональних даних в Україні: монографія; за ред. В.М. Брижка, В.Г. Пилипчука. Київ: ТОВ “Видавничий дім “АртЕк”, 2017. 226 с.
Доронін І.М. Правові проблеми суверенізації Інтернету. Інформація і право. № 2(29)/ 2019. С. 74-81.
Римаренко Ю.І. Суверенітет. – (Міжнародна поліцейська енциклопедія: у 10 т. / відп. ред. Ю.І. Римаренко, Я.Ю. Кондратьєв, В.Я. Тацій, Ю.С. Шемшученко). Київ: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. С. 990-991.
Байдін Ю.В. Державний суверенітет і його межі в умовах європейської інтеграції (питання теорії): автореф. дис. …канд. юрид. наук.: 12.00.01 – Теорія та історія держави і права, історія політичних і правових учень. Харків. 2012, 20 с.
Савінова Н.А. Стратегії соціальних комунікацій як спосіб зниження соціальної напруги на макро-, мезо- та макрорівнях: зб. матер. наук.-практ. конф. Актуальні проблеми управління інформаційною безпекою держави (у 2-х ч. Ч. 1), м. Київ, 18 березня 2016 року. Київ: Нац. акад. СБУ, 2016. С. 148-152.
Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.98 р. Відомості Верховної Ради України. 1998. № 27-28. Ст.181.
Макаренко Є.А. Європейська інформаційна політика: монографія. Київ: Наша культура і наука, 2000. 368 с.
Конституція України: Закон України від 28.06.96 р. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст.141.
Принципи законодавства про свободу інформації. Стаття 19. Лондон, червень 1999. URL: http://www.khpg.org/index.php?id=968017351 (дата звернення 01.03.2020).
Захаров Є. Свобода доступу до урядової інформації. Свобода висловлювань і приватність. – (Харківська правозахисна група). 2001. № 1. С. 14-18.
Березовська І. Актуальні питання доступу громадян до публічної інформації та проблеми застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації”. URL: http://www.ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/37396/1/5_26-31.pdf (дата звернення 15.09.2019).
Висновок експертів Ради Європи щодо проекту закону про інформацію. URL : http://www.helsinki.org.ua /index.php?id=1173882959 (дата звернення 22.02.2020).
Polcak, R., & Svantesson, D. J. B. Information Sovereignty: Data Privacy, Sovereign Powers and the Rule of Law. Cheltenham: Edward Elgar Publishing, 2017. 217 с.
Гапотій В.Д. Суверенітет особи: суперечливість теоретико-правових підходів. Вісник Запорізького юридичного інституту. 2009. № 3. С. 3-10.
Брижко В.М., Фурашев В.М. Інформаційне право та інформаційне законодавство: наукове видання. – (НДІІП НАПрН України). Київ: ТОВ “Видавничий дім “АртЕк”, 2019. 288 с.
