Політика рецензування

Процедура рецензування, опис типу рецензування, критеріїв відбору рецензентів, термінів, форм документування та прийняття рішень  рішень

Рецензування (експертна оцінка) рукописів проводиться для забезпечення високого науково-теоретичного рівня журналу «Інформація і право». Мета рецензування – сприяти ретельному відбору авторських рукописів для публікації, надання об'єктивної оцінки якості поданого матеріалу, а також визначення якості рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Усі рецензенти мають бути об'єктивними та дотримуватися положень розділу Публікаційна етика.

• Журнал «Інформація і право» дотримується подвійного сліпого (анонімного) рецензування:
  • рецензенти не знають персональних даних авторів;
  • автори не знають персональних даних рецензента.
• Наукові статті, що надходять до редакції, проходять перевірку на плагіат та на відповідність вимогам, розміщеним у розділі Умови публікації. До етапу рецензування допускаються наукові статті, оформлені відповідно до розділу Загальні вимоги, які пройшли первинний контроль в редакції та перевірку на авторські права..
• Первинну експертизу наукової статті проводить головний редактор або його заступник. Матеріали, що надсилаються, мають відповідати тематиці журналу. У разі дотримання вимог до публікації журналу, стаття передається технічному редактору, який надає статті реєстраційний код і видаляє з неї відомості про автора або авторів.
• Анонімна стаття направляється електронною поштою:
  • члену редколегії, відповідальному за науковий напрям статті;
  • двом зовнішнім незалежним експертам (рецензентам).

До зовнішнього рецензування залучаються українські та іноземні доктори наук, що спеціалізуються в тій самій науковій сфері, що й автори статті. Від імені редакції такому вченому направляється лист із проханням про рецензування. До листа додається анонімна стаття та типова форма рецензії. Рецензенти не можуть бути пов'язані з тією ж установою, що й автор, і не можуть мати конфлікту інтересів.

• У процесі рецензування наукових статей рецензенти висвітлюють такі питання:
  • відповідність змісту статті темі, заявленій у назві;
  • актуальність і новизну наукової проблеми, що розглянута у статті;
  • обґрунтування практичної значущості проведеного дослідження;
  • цінність для широкого кола читачів.
• Після експертної оцінки статті рецензенти можуть:
  • рекомендувати статтю до опублікування;
  • рекомендувати статтю до опублікування після виправлення незначних зауважень;
  • рекомендувати статтю до опублікування після суттєвих змін;
  • не рекомендувати статтю до опублікування.

Якщо рекомендація рецензентів щодо статті є відхилення або доопрацювання, то вони мають надати письмове аргументоване пояснення причин такого рішення. Рецензії, підписані рецензентами звичайним або електронним підписом, зберігаються в редакції протягом 3-х років від дня виходу номера журналу, у якому розміщена рецензована стаття.

• Рішення редколегії направляється авторам. Статті, що підлягають доопрацюванню, надсилаються разом із текстом рецензії без ідентифікації рецензентів. Виправлений варіант статті направляється на повторне рецензування, в процесі якого рецензенти можуть попросити внести додаткові правки. Доопрацювання не гарантують прийняття статті, і якщо рецензенти вважатимуть зміни незадовільними, тоді статтю буде відхилено.
• Головний редактор відповідає за остаточне рішення щодо прийняття або відхилення статей. Він не бере участі в процесі прийняття рішень щодо статей, авторами яких є він сам, члени його сім'ї або колеги, а також щодо матеріалів, пов'язаних з продуктами або послугами, в яких він має особисту зацікавленість. Всі такі матеріали проходять стандартні процедури журналу з незалежним рецензуванням, яке не передбачає участі редактора або його дослідницької групи.