Маніпуляція масовою свідомістю в умовах війни: соціально-правові аспекти
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2026.2(57).364417Ключові слова:
маніпуляція, інформаційна війна, дезінформація, медіаграмотність, інформаційна безпекаАнотація
У статті автором здійснено комплексний аналіз маніпуляції як соціального явища, що полягає у прихованому, цілеспрямованому впливі на когнітивну, емоційну та поведінкову сфери людини або масової свідомості без її усвідомленої згоди. Підкреслено відмінність маніпуляції від переконання: якщо останнє ґрунтується на відкритому обміні аргументами та можливості критичної оцінки, то маніпуляція функціонує через асиметричні комунікаційні моделі, де вплив здійснюється завуальовано та часто непомітно для об’єкта впливу.
Виявлено ключові механізми маніпулятивного впливу, що охоплюють емоційні, когнітивні, соціальні та поведінкові інструменти. До них належать апеляція до страху, провини, сорому, використання соціального схвалення або осуду, авторитету, групового тиску, а також інформаційне зміщення акцентів, створення хибного вибору та використання комунікативних прийомів, які знижують рівень критичного аналізу інформації. Доведено, що ефективність маніпуляції значною мірою зумовлена особливостями людського мислення, зокрема схильністю до автоматичних рішень, евристик і когнітивних упереджень, що зменшують здатність до раціональної оцінки інформаційних впливів.
Обґрунтовано, що маніпуляція в сучасних умовах виступає елементом інформаційних та гібридних війн, у яких інформація використовується як стратегічний ресурс впливу. У такому контексті масові комунікації можуть формувати штучні потреби, конструювати суспільні уявлення та забезпечувати “виробництво згоди”, що сприяє керованості соціальних процесів. Особливого значення набувають цифрові середовища, де швидкість поширення інформації підсилює ефект дезінформаційних кампаній і ускладнює їхнє виявлення та нейтралізацію.
Проаналізовано системи протидії інформаційним маніпуляціям, які поєднують правове регулювання, інституційні механізми, стратегічні комунікації та розвиток медіаграмотності. Встановлено, що ефективна модель інформаційної безпеки передбачає інтеграцію державних структур, освітніх програм і громадянського суспільства, а також запровадження інструментів моніторингу та реагування на дезінформацію. Доведено, що стійкість суспільства до маніпуляцій безпосередньо залежить від рівня критичного мислення та інформаційної грамотності населення.
Посилання
Tekke A., Aybala L. A. L. E. Ethics, Information Manipulation, and Cybersecurity in Social Media. Academic Review Journal. 2021. Vol. 16, No. 2. P. 44–62.
Chakmak F. The Issue of Disinformation in the Media and the Power of Manipulation: The Role of Election News in Political Communication from an Ideological and Discursive Perspective. Selçuk Journal of Communication. 2019. Vol. 12, № 2. P. 1127–1154.
Прядко Н. В. Визначення поняття «маніпуляція» з точки зору різних авторів. Гуманітарно-педагогічна освіта: здобутки, проблеми, перспективи. Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнародною участю) (18 листопада 2021 р.). Дніпро: Акцент ПП. 2021. С. 122–125.
Конет А. Політична маніпуляція: поняття, концепції, механізм дії. Медіафорум: аналітика, прогнози, інформаційний менеджмент. 2020. №. 8. С. 185–201.
Marcuse H. One-dimensional man: studies in the ideology of advanced industrial society / Herbert Marcuse. Boston: Beacon Press, 1964. 260 p.
Herman E. S., Chomsky N. Manufacturing Consent: The Political Economy of the Mass Media. London: The Bodley Head, 2008. 592 p. (1st ed. 1988).
Психологія манупуляцій і спілкування – Простір психологів. Інформація. Фахівці. Допомога. URL: https://psyhology. space / psypedia-post / psyhologiya-manupulyaczij-u-spilkuvannya/ (дата звернення: 07.05.2026).
Kahneman D. Thinking, Fast and Slow. New York: Farrar, Straus and Giroux, 2011. 499 p.
Чорній О. В. Психологічні механізми впливу на масову свідомість. Habitus. 2023. № 50. С. 181–185.
Cialdini R. B. Influence: science and practice. 5th ed. Boston [etc.]: Pearson Education, 2009. 260 p.
Ухаль П. О. Інформаційні війни: причини та технології: кваліфікац. робота... магістра / Ужгород. нац. ун-т. Ужгород, 2023. 76 с.
Почепцов Г. Г. Информация и дезинформация. Київ: Ника-Центр, 2001. 256 с.
Шемчук В. В. Концептуальні підходи до розуміння інформаційної війни в сучасному світі. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2019. Т. 30 (69). № 3. C. 29–35.
Курбан О. В. Теоретико-методологічні основи сучасних гібридних конфліктів. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Соціальні комунікації». 2019. №13. С. 105–113.
Пітер Померанцев: «Російська дезінформація – це тактична інформаційна війна». StopFake. URL: https://www. stopfake.org / uk / piter-pomerantsev-rosijska-dezinformatsiya-tse-taktichna-informatsijna-vijna/ (дата звернення: 10.05.2026).
В. Горбулін: Наука та історія є для Росії одним з видів озброєння. Рада національної безпеки і оборони України. URL: https://www. rnbo.gov.ua / ua / Diialnist / 2770.html? PRINT (дата звернення: 11.05.2026).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки»: Указ Президента України від 28.12.2021 № 685 / 2021. URL: https://zakon. rada.gov.ua / laws / show / 685 / 2021#Text (дата звернення: 13.05.2026).
Довгань О. Д., Ткачук Т. Ю. Концептуальні засади законодавчого забезпечення інформаційної безпеки України. Інформація і право. 2019. № 1 (28). С. 86–99.
Доронін І. М. Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження: дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01. Київ, 2020. 539 с.
Фурашев В. М. Сутність та визначення понять «інформаційна безпека» і «безпека інформації». Інформатизація та інформаційна безпека. 2012. С. 51–59.
Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / НАН України; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; За заг. ред. В. Б. Авер’янова. Київ: Факт, 2003. 384 с.
Сухоруков I. В. Боротьба з дезінформацією в ЄС: правові інструменти та їх ефективність. Аналітично-порівняльне правознавство. 2025. Том. 2, №. 4. С. 362–366.
Кремлівська пропаганда щодо військового наступу на Україну. #DisinfoChronicle. URL: https://disinfo. detector. media / index.php / day / 15–05–2026 (дата звернення: 11.05.2026).
Михайлів В. «Зеленський купив готель у Куршевелі». Огляд російської дезінформації за 2–8 грудня 2024 року. detector. media. URL: https://detector. media / monitorynh-internetu / article / 235820 / 2024–12–11-zelenskyy-kupyv-gotel-u-kursheveli-oglyad-rosiyskoi-dezinformatsii-za – 28-grudnya – 2024-roku/ (дата звернення: 15.05.2026).
Юрій А. Медіаграмотність як інструмент протидії зовнішньополітичній дезінформації у Фінляндії. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. 2024. № 3 (20). С. 87–98.
Стьопкін А. О. Механізми та інструменти реалізації європейської політики протидії дезінформації в умовах гібридної війни: дис.... д-ра філософії: 052 Політологія. Чернівці, 2026. 284 с.
Індекс медіаграмотності українців: 2020–2025 (шоста хвиля). detector. media. URL: https://detector. media / infospace / article / 248278 / 2026–03–13-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv – 20202025-shosta-khvylya/ (дата звернення: 15.05.2026).