Сприйняття технологій в інформаційну епоху у контексті права та безпеки
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2026.2(57).364411Ключові слова:
технології, емерджентні технології, правове регулювання, національна безпека, інформаційна безпека, інформаційна політика, іноземний інформаційний вплив, дезінформаціяАнотація
У статті розглядається питання розуміння технологій, у першу чергу, інформаційних, які мають окремі властивості потенційно здатні змінювати характер суспільних відносин, що впливає на регулятори таких відносин. Ці технології, що відомі під узагальнюючою назвою “емерджентних”, здатні раптово і стрибкоподібно змінювати характер суспільних відносин. Водночас загалом інформаційні технології змінюють і характер загроз у сфері національної безпеки. Правова регламентація у сфері національної безпеки в Україні відбувається традиційним шляхом, що означає і певне відставання від розвитку технологій та пов’язаних змін у суспільних відносинах. За таких умов необхідно вжиття заходів щодо належної правової регламентації у контексті забезпечення безпеки, що має вважатися основною ціллю зазначеної регламентації. У статті визначено окремі проблемні моменти та звернуто увагу на зміни у характері загроз при використання заходів іноземного впливу та маніпуляцій. Наведено конкретні приклади та запропоновано шляхи реагування.
Посилання
Rotolo Daniele, Hicks Diana, Martin Ben R. What Is Emerging Technology? Working Paper of Science Policy Research Unit. University of Sussex. Feb., 2015. 46 p. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2743186
Доронін І.М. Розвиток емерджентних (новітніх) технологій та регулювання у цій сфері як реалізація функцій держави. Інформація і право. 2017. № 4. С. 41-48.
Правове забезпечення інноваційного процесу в умовах адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: монографія / [С. В. Глібко, О. В. Розгон, Ю.В. Георгієвський та ін.]; за ред. С. В. Глібка, О. В. Розгон. – Харків: НДІ прав. забезп. інновац. розвитку НАПрН України, 2022. 290 с.
Баранов О. Система принципів інформаційного права. Правова інформатика. 2006. № 2. С. 5-15.
Юдкова К.В. Особливості визначення поняття «інформаційні технології». Інформація і право. 2015. № 1. С. 63-67.
Стефанчук Р. О. Інформаційні технології та право: quo vadis? Право України. 2018. № 1. С. 30-50.
Бєляков К.І. Інформаційна діяльність: зміст та підходи до класифікації. Інформація і право. 2012. № 1. С. 63-69.
Баранов О.А. «Інтернет речей» як правовий термін. Юридична Україна. 2016. № 5-6. С. 96-103.
Стріжкова А.В. Правове регулювання в ЄС похідних від GRID інноваційних технологій. Право та інновації. 2017. № 1. С. 34-40.
Мандрика Л.М., Даниленко О.В. Проривні цифрові технології як засадничі фактори трансформації цивільного права України. Вісник Національної академії правових наук України. 2025. № 1. С. 164-190. DOI: 10.31359/1993-0909-2025-32-1 -164.
Доронін І.М. Блокчейн, суспільство і держава: проблеми правотворчості. ІТ-право: проблеми та перспективи розвитку в Україні: зб. матер. II Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Львів, 17 листоп. 2017 p.). Львів: НУ «Львівська політехніка. 2017. С. 73-78.
Сімсон О. IT-право V. Інформаційного права: на зламі епох ІТ-право: проблеми та перспективи розвитку в Україні: зб. матер. II Міжнар. наук.-практ. конф.(м. Львів, 17 листоп. 2017 p.). Львів: НУ «Львівська політехніка. 2017. С. 180-187.
Wiener Jonathan. The regulation of technology, and the technology of regulation. Technology in Society. Vol. 26, Issues 2–3, April–August 2004, P. 483-500. URL: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2004.01.033.
Карчевський М.В. Основні проблеми кримінально-правового регулювання у сфері інформатизації // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2017. Вип. 3. С. 67-78.
Радутний О.Е. Право та окремі аспекти світу атомів і бітів (робототехніка, штучний інтелект, цифрова людина) // Питання боротьби зі злочинністю. 2021. Вип. 41. С. 13-28.
Dass, R. 3D-Printed Firearms: Global Proliferation Trends and Analyses. Studies in Conflict & Terrorism, 1–35. https://doi.org/10.1080/1057610X.2025.2477849
Баранов О.А. Інтернет речей (ІоТ): мета застосування та правові проблеми // Інформація і право. 2018. № 2 (25). С. 31-44.
Акулов Ю.В. Принципи державного управління у сфері цифрових інновацій та AI‐розробок Академічні візії. 2024. Вип. 36. С. 1-7. https://doi.org/10.5281/zenodo.14186657
Стиранка М.Б. Онтологія становлення цифрового права як галузі права // Правові новели. 2024. № 23. С. 542-546. https://doi.org/10.32782/ln.2024.23.73
Зінич Л.В. Принцип технологічної нейтральності як регуляторний імператив у сфері захисту прав інтелектуальної власності Pravo.UA. 2025. № 4. С. 41-46. https://doi.org/10.71404/LAW.UA.2025.4.7
Shadikhodjaev S. Technological Neutrality and Regulation of Digital Trade: How Far Can We Go? The European Journal of International Law. 2021. Vol. 32 no. 4. P. 1221–1248.
Information Integrity and Countering Foreign Information Manipulation & Interference (FIMI). European External Action Service. 17.03.2026. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/information-integrity-and-countering-foreign-information-manipulation-interference-fimi_en
Lopes, J.R.D.C.C. The Russian Reflective Control: Theory and Military Applications. Communications. 2025, 12(1), P. 11-23. doi: 10.11648/j.com.20251201.12
Prosser E., Edwards M. Helpful or Harmful? Exploring the Efficacy of Large Language Models for Online Grooming Prevention. Computer Science/Cryptography and Security. 14/03/2024. arXiv:2403.09795
Danet, Didier, LLM Grooming: A New Cognitive Threat to Generative AI (September 09, 2025). Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=5461315; http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.5461315
