Проблеми інформаційної безпеки в умовах цифровізації
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2026.2(57).364408Ключові слова:
інформаційна безпека, кібербезпека, кібергігієна, кібернапад, персональні дані, технічні проблеми, цифровізаціяАнотація
В статті проаналізовано проблемні питання, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки та кібербезпеки в умовах здійснюваної в Україні цифровізації, яка, у свою чергу, здійснюється в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.
Зазначено, що проблема захисту даних від втрати, викрадення, спотворення або пошкодження у сучасному суспільстві, особливо у зв’язку із зростаючою роллю інформаційно-комунікаційних технологій, потребує посиленої уваги, а її вирішення сприяє забезпеченню інформаційної безпеки як окремої особистості, організації, так і всієї держави.
У зв’язку із проведенням російським агресором проти України сучасної гібридної війни, акцентовано увагу на необхідності з боку Української держави більш гострого, ширшого, глибшого і динамічнішого реагування на здійснювані сучасні ворожі інформаційні спецоперації, в процесі яких застосовуються динамічно змінювані і постійно вдосконалювані засоби і механізми інформаційного впливу на громадян України. Тому вивчення існуючих та потенційних загроз в інформаційній сфері дає змогу прогнозувати наративи противника, нейтралізувати їх і підтримувати консолідацію суспільства. А системи моніторингу, аналізу та раннього попередження дозволяють швидко виявляти дезінформаційні кампанії та кібератаки й зменшувати їхній ефект (швидше реагувати, блокувати, виправляти інформацію). Так само й інтеграція інформаційної та кібербезпеки підвищує стійкість сил оборони, захищає критичну інфраструктуру, комунікації та системи управління.
Здійснюваний аналіз механік маніпуляцій дозволяє розробляти ефективні освітні програми – громадяни краще розпізнають фейки й менше піддаються впливу. А розуміння загроз допомагає формувати єдині наративи держави, координувати комунікацію між органами влади й вести проактивну інформкампанію на міжнародній арені. У свою чергу, дослідження тактик противника й виявлені докази дають підстави для міжнародної координації, санкцій і спільних протидій, а також для посилення кіберзахисту критичної інфраструктури, держсервісів, ЗСУ, так само і покращення координації між державними органами і з громадянським сектором.
Розкрито важливість здійснюваної в Україні цифровізації, оскільки повсюдне впровадження цифрових технологій у повсякденний побут, державні послуги та взаємодію людей формує більш інклюзивне суспільство, забезпечує швидкий доступ до електронного урядування, онлайн-освіти, медицини та фінансових послуг, підвищуючи якість життя та ефективність управління. При цьому ключовими аспектами цифровізації соціальної сфери є соціальний захист і доступність послуг.
Водночас, цифровізація несе в собі і відповідні виклики, як то в частині інформаційної безпеки, кібербезпеки, цифрової нерівності, здоров’я для громадян. Виділено наступні основні проблеми інформаційної безпеки :
– недостатній рівень захисту персональних даних, який полягає в низькому рівні технічного захисту;
– проблеми кібергігієни серед користувачів і організацій;
– відсутність або застарілість політик безпеки в організаціях;
– проблеми управління доступом і автентифікації;
– загрози внутрішніх користувачів (інсайдерські загрози);
– технічні проблеми: уразливості програмного забезпечення, апаратні загрози;
– проблеми реагування на інциденти та відновлення після атак.
Зазначено, що в умовах цифровізації, яка охоплює всі сфери життя, бізнесу та державного управління, виникають нові можливості, але водночас і значні виклики для кібербезпеки, з яких доцільно виділити наступні :
– зростання кількості та складності кіберзагроз;
– недостатній рівень кіберграмотності та підготовки персоналу;
– складність захисту розподілених і хмарних систем;
– проблеми з управлінням даними та конфіденційністю;
– недосконалість технологій захисту та їх інтеграції;
– відсутність ефективної стратегії реагування на інциденти.
Підкреслено, що інформаційна безпека та кібербезпека – це два тісно пов’язані, але не тотожні поняття, які разом формують комплексний підхід до захисту інформації в сучасному цифровому світі. Розуміння їх системності допомагає краще організувати заходи захисту, оцінити ризики та побудувати ефективні стратегії безпеки. Кібербезпека є підгалуззю інформаційної безпеки, яка зосереджена на захисті комп’ютерних систем, мереж, програмного забезпечення та даних у цифровому просторі від кіберзагроз, таких як хакерські атаки, шкідливе програмне забезпечення, фішинг, DDoS-атаки тощо.
Акцентовано увагу на тому, що інформаційна безпека – ширше поняття, яке охоплює всі аспекти захисту інформації, включно з фізичними, адміністративними та технічними заходами. У свою чергу, кібербезпека – частина інформаційної безпеки, що фокусується на цифровому середовищі. Системність, щодо такого підходу, означає, що інформаційна безпека і кібербезпека розглядаються як частини єдиної системи захисту інформації, де кожен елемент (технології, люди, процеси) взаємодіє для досягнення загальної мети – забезпечення безпеки інформації.
Тим самим, інформаційна безпека і кібербезпека – це взаємодоповнюючі поняття, які разом формують цілісну систему захисту інформації. Системний підхід дозволяє ефективно координувати технічні, організаційні та людські ресурси для мінімізації ризиків. Розуміння системності цих понять є ключовим для побудови надійної стратегії безпеки в будь-якій організації.
Посилання
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України» : Указ Президента України від 25.02.2017 р. № 47/2017. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text (дата звернення: 03.03.2026).
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки» : Указ Президента України від 28.12.2021 р. № 685/2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#n7 (дата звернення: 03.03.2026).
Цифровізація – це поступове перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси. URL : https://www.rv.gov.ua/news/cifrovizaciya-ce-postupove-peretvorennya-usih-derzhavnih-poslug-na-zruchni-onlajn-servisi (дата звернення: 03.03.2026).
Мех О. А., Бублик С. Б. Глобальна цифровізація як виклик суб’єктам наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні : концептуальні проблеми і шляхи їх вирішення. Наука та наукознавство. 2023. № 2 (120). С. 59-83. URL : file:///C:/Users/ Admin/Downloads/Nauka_ta_Naukoznavstvo_2-2023-59-83%20(1).pdf (дата звернення: 03.03.2026).
Про національну програму інформатизації : Закон України від 01.12.2022 р. № 2807-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text (дата звернення: 03.03.2026).
Про цифровий контент та цифрові послуги : Закон України від 10.08.2023 р. № 3321-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20#Text (дата звернення: 03.03.2026).
Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1467-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1467-2021-р#Text (дата звернення: 04.03.2026).
Жаворонок А. В., Лопащук І. А.. Цифровізація соціальної сфери в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Економічний простір. 2024. № 189. С. 253-258. URL : https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/10808/1420-Текст%20статті-1501-2-10-20240311.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 03.03.2026).
Близнюк М. М. Інформаційна безпека в епоху цифрових трансформацій (c. 9-14). Безпека життя і діяльності людини: теорія та практика : зб. наук. пр. всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітнім Дням цивільної оборони та охорони праці. (Полтава, 28 квіт. 2022 р.) / під ред.: В. П. Титаренко, О. В. Кудря. Полтава : ПНПУ, 2022. 242 с. URL : http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/19230/1/3.pdf (дата звернення: 04.03.2026).