Проблеми інформаційної безпеки в умовах цифровізації

Автор(и)

  • Ігор Федорович Корж заступник керівника наукового центру цифрової трансформації і права Державної наукової установи “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0003-0446-5975
  • Володимир Миколайович Фурашев заступник директора Державної наукової установи “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0001-7205-724X

DOI:

https://doi.org/10.37750/2616-6798.2026.2(57).364408

Ключові слова:

інформаційна безпека, кібербезпека, кібергігієна, кібернапад, персональні дані, технічні проблеми, цифровізація

Анотація

В статті проаналізовано проблемні питання, пов’язані із забезпеченням інформаційної безпеки та кібербезпеки в умовах здійснюваної в Україні цифровізації, яка, у свою чергу, здійснюється в умовах  збройної агресії Російської Федерації проти України.

Зазначено, що  проблема захисту даних від втрати, викрадення, спотворення або пошкодження у сучасному суспільстві, особливо у зв’язку із зростаючою роллю інформаційно-комунікаційних технологій,  потребує посиленої уваги, а її вирішення сприяє забезпеченню інформаційної безпеки як окремої особистості, організації, так і всієї держави.

У зв’язку із проведенням російським агресором проти України сучасної гібридної війни, акцентовано увагу на необхідності з боку Української держави більш гострого, ширшого, глибшого і динамічнішого реагування на здійснювані сучасні ворожі інформаційні спецоперації, в процесі яких застосовуються динамічно змінювані і постійно вдосконалювані засоби і механізми інформаційного впливу на громадян України. Тому вивчення існуючих та потенційних загроз в інформаційній сфері дає змогу прогнозувати наративи противника, нейтралізувати їх і підтримувати консолідацію суспільства. А системи моніторингу, аналізу та раннього попередження дозволяють швидко виявляти дезінформаційні кампанії та кібератаки й зменшувати їхній ефект (швидше реагувати, блокувати, виправляти інформацію). Так само й інтеграція інформаційної та кібербезпеки підвищує стійкість сил оборони, захищає критичну інфраструктуру, комунікації та системи управління.

Здійснюваний аналіз механік маніпуляцій дозволяє розробляти ефективні освітні програми – громадяни краще розпізнають фейки й менше піддаються впливу. А розуміння загроз допомагає формувати єдині наративи держави, координувати комунікацію між органами влади й вести проактивну інформкампанію на міжнародній арені. У свою чергу, дослідження тактик противника й виявлені докази дають підстави для міжнародної координації, санкцій і спільних протидій, а також  для посилення кіберзахисту критичної інфраструктури, держсервісів, ЗСУ, так само і покращення координації між державними органами і з громадянським сектором.

Розкрито важливість здійснюваної в Україні цифровізації, оскільки повсюдне впровадження цифрових технологій у повсякденний побут, державні послуги та взаємодію людей формує більш інклюзивне суспільство, забезпечує швидкий доступ до електронного урядування, онлайн-освіти, медицини та фінансових послуг, підвищуючи якість життя та ефективність управління. При цьому ключовими аспектами цифровізації соціальної сфери є соціальний захист і доступність послуг.

Водночас, цифровізація несе в собі і відповідні виклики, як то в частині інформаційної безпеки, кібербезпеки, цифрової нерівності, здоров’я для громадян. Виділено наступні  основні проблеми інформаційної безпеки :

недостатній рівень захисту персональних даних, який полягає в низькому рівні технічного захисту;

– проблеми кібергігієни серед користувачів і організацій;

– відсутність або застарілість політик безпеки в організаціях;

– проблеми управління доступом і автентифікації;

– загрози внутрішніх користувачів (інсайдерські загрози);

– технічні проблеми: уразливості програмного забезпечення, апаратні загрози;

– проблеми реагування на інциденти та відновлення після атак.

Зазначено, що в умовах цифровізації, яка охоплює всі сфери життя, бізнесу та державного управління, виникають нові можливості, але водночас і значні виклики для кібербезпеки, з яких доцільно виділити наступні :

зростання кількості та складності кіберзагроз;

– недостатній рівень кіберграмотності та підготовки персоналу;

– складність захисту розподілених і хмарних систем;

– проблеми з управлінням даними та конфіденційністю;

– недосконалість технологій захисту та їх інтеграції;

– відсутність ефективної стратегії реагування на інциденти.

Підкреслено, що  інформаційна безпека та кібербезпека – це два тісно пов’язані, але не тотожні поняття, які разом формують комплексний підхід до захисту інформації в сучасному цифровому світі. Розуміння їх системності допомагає краще організувати заходи захисту, оцінити ризики та побудувати ефективні стратегії безпеки. Кібербезпека є підгалуззю інформаційної безпеки, яка зосереджена на захисті комп’ютерних систем, мереж, програмного забезпечення та даних у цифровому просторі від кіберзагроз, таких як хакерські атаки, шкідливе програмне забезпечення, фішинг, DDoS-атаки тощо.

Акцентовано увагу на тому, що інформаційна безпека – ширше поняття, яке охоплює всі аспекти захисту інформації, включно з фізичними, адміністративними та технічними заходами. У свою чергу, кібербезпека – частина інформаційної безпеки, що фокусується на цифровому середовищі. Системність, щодо такого підходу, означає, що інформаційна безпека і кібербезпека розглядаються як частини єдиної системи захисту інформації, де кожен елемент (технології, люди, процеси) взаємодіє для досягнення загальної мети – забезпечення безпеки інформації.

Тим самим, інформаційна безпека і кібербезпека – це взаємодоповнюючі поняття, які разом формують цілісну систему захисту інформації. Системний підхід дозволяє ефективно координувати технічні, організаційні та людські ресурси для мінімізації ризиків. Розуміння системності цих понять є ключовим для побудови надійної стратегії безпеки в будь-якій організації.

Біографії авторів

Ігор Федорович Корж, заступник керівника наукового центру цифрової трансформації і права Державної наукової установи “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”

доктор юридичних наук, старший науковий співробітник

Володимир Миколайович Фурашев, заступник директора Державної наукової установи “Інститут інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України”

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Посилання

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про Доктрину інформаційної безпеки України» : Указ Президента України від 25.02.2017 р. № 47/2017. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47/2017#Text (дата звернення: 03.03.2026).

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 жовтня 2021 року «Про Стратегію інформаційної безпеки» : Указ Президента України від 28.12.2021 р. № 685/2021. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/685/2021#n7 (дата звернення: 03.03.2026).

Цифровізація – це поступове перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси. URL : https://www.rv.gov.ua/news/cifrovizaciya-ce-postupove-peretvorennya-usih-derzhavnih-poslug-na-zruchni-onlajn-servisi (дата звернення: 03.03.2026).

Мех О. А., Бублик С. Б. Глобальна цифровізація як виклик суб’єктам наукової та науково-педагогічної діяльності в Україні : концептуальні проблеми і шляхи їх вирішення. Наука та наукознавство. 2023. № 2 (120). С. 59-83. URL : file:///C:/Users/ Admin/Downloads/Nauka_ta_Naukoznavstvo_2-2023-59-83%20(1).pdf (дата звернення: 03.03.2026).

Про національну програму інформатизації : Закон України від 01.12.2022 р. № 2807-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-20#Text (дата звернення: 03.03.2026).

Про цифровий контент та цифрові послуги : Закон України від 10.08.2023 р. № 3321-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3321-20#Text (дата звернення: 03.03.2026).

Про схвалення Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2030 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 р. № 1467-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 1467-2021-р#Text (дата звернення: 04.03.2026).

Жаворонок А. В., Лопащук І. А.. Цифровізація соціальної сфери в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Економічний простір. 2024. № 189. С. 253-258. URL : https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/10808/1420-Текст%20статті-1501-2-10-20240311.pdf?sequence=1&isAllowed=y (дата звернення: 03.03.2026).

Близнюк М. М. Інформаційна безпека в епоху цифрових трансформацій (c. 9-14). Безпека життя і діяльності людини: теорія та практика : зб. наук. пр. всеукр. наук.-практ. конф., присвяченої Всесвітнім Дням цивільної оборони та охорони праці. (Полтава, 28 квіт. 2022 р.) / під ред.: В. П. Титаренко, О. В. Кудря. Полтава : ПНПУ, 2022. 242 с. URL : http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/19230/1/3.pdf (дата звернення: 04.03.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-26

Номер

Розділ

Статті