Філософські виміри процесуального права: до визначення проблеми
DOI:
https://doi.org/10.37750/2616-6798.2026.1(56).357448Ключові слова:
філософія права, процесуальне право, онтологія, гносеологія, аксіологія, ціннісні наративи, герменевтика, синергетика, аксіосфераАнотація
Стаття має за мету обґрунтування філософсько-правових засад та виявлення філософських складових галузевих юридичних наук на прикладі процесуального права. Автори не поділяють поширену у науковій літературі позицію, згідно з якою процесуальні галузі права мають виключно прикладний характер і не передбачають постановки чи обговорення питань філософського порядку. Наголошується, що без урахування філософських засад правові питання втрачають самодостатність і цілісність, а пізнавальні можливості юридичної науки, зокрема у сфері процесуального права, істотно звужуються. Узагальнюється думка, що філософія права становить методологічну основу для глибшого розуміння процесуального права як явища, у якому поєднуються нормативність, моральність і пізнання істини в межах правосуддя. Визначення філософських засад процесуального права має мультиплікативний ефект, оскільки спричиняє низку взаємопов’язаних і взаємопідсилюваних наслідків у сфері правового регулювання та практики здійснення правосуддя.
Посилання
Костицький М.В. Деякі аспекти філософських і методологічних проблем наук процесуального права. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. 2013. № 7. С. 12-18.
Luhmann, Niklas (1995). Social Systems. Stanford University Press. P. 83–84.
Бернюков А.М. Юридична герменевтика як методологія здійснення правосуддя (філософсько-теоретичний аналіз): дис. канд. юрид. наук. Львів: Львівський держ. унів-т внутрішніх справ, 2008. 194 с.
Козак І. Диференціація філософії правосуддя та філософії судочинства. Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка». 2017. № 865. С. 98-102.
Козловський А. А. Право і буття: феноменологічний аспект праворозуміння. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». 2012. Т. 11. С. 203-215.
Олексюк М. М. Сучасна англо-американська філософія кримінального права: концепції та принципи. Актуальні проблеми держави і права. 2020. Вип. 85. С.158-165.
Шаптала Н. Конституційний судовий контроль: історичні передумови, філософсько-правові та процесуально-методологічні засади. Вісник Конституційного Суду України. 2018. № 3. С. 208-219.
Цимбалюк М. М. Онтологія правосвідомості: теорія та реальність: монографія. Київ: Атіка, 2008. 288 с.
Бігун В. С. Філософія правосуддя: ідея та здійснення: монографія. Київ: Вид-во «Реферат». 2011. 303 с.
Сємко М.О. Філософія права та її значення в процесі реформування правової системи України. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. № 2. С. 430-434.
Козюбра М. І. Співвідношення філософії права і загальної теорії права: історія і сучасність. Філософія права і загальна теорія права. 2012. № 1. С. 107-115.
Цимбалюк М. Правова онтологія як учення про буття права. Науковий вісник НАВСУ. 2011. № 1. С. 98–105.
Бернюков А. М. Юридична реальність як онтогносеологічна форма існування права (філософсько-методологічний аналіз): дис. доктора юрид. наук. Хмельницький: Хмельницький інститут соціальних технологій, 2017. С. 125-147.
Бандура О.О. Онтологія права як складова філософської онтології (попередні міркування). Філософські та методологічні проблеми права. 2021. № 2 (22). С. 48-55.
Костицький М. В. Ренесанс натурфілософії або всезагальні (космічні) закони як джерело права: доп. на акад. читаннях в КРЦ АПрН України. Вип. 15. Київ. 2010. 23 с.
Циганюк Ю.В. Онтологія системи засад кримінального провадження. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2015. Випуск 3. Том 3. С. 144-146.
Білецька Л. М. Онтологія судового прецеденту у судочинстві України (на прикладі справ про страхування). Правова позиція. 2022. № 3 (36). С. 5-8.
Вапнярчук В. Гносеологічні основи процесу доказування. Публічне право. 2012. № 1 (5). С. 91-98.
Ященко В.В. Проблеми гносеології права. Актуальні проблеми філософії права: посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 612 с.
Тетерятник Г. Кримінальне провадження в умовах надзвичайних правових режимів: аксіологічні питання. Науковий вісник ДДУВС. 2021. Спеціальний випуск № 2. С. 284-290.
Горобець К. В. Аксіосфера як філософсько-правова категорія. Актуальні проблеми держави і права. 2012. №67. С. 178−186.
Дуфенюк О.М. Аксіологія кримінального провадження. Юридичний науковий електронний журнал. 2014. № 3. С. 160-163.
Васильєв С.В. Ціннісні наративи процесуального права. Центральноукраїнський вісник права та публічного управління. 2024. Випуск 3(7). С. 23-34.
Дзьобань О. П., Яроцький В. Л. Герменевтичний метод у сучасних цивілістичних дослідженнях: до питання про доцільність застосування. Інформація і право. 2017. № 2 (21). С. 5-12.
Гетьман І. В. Трансформації у правовій доктрині: плюралізм методологій, концепція правового спілкування, правова герменевтика. Проблеми законності. 2014. Вип. 125. С. 24-31.
Дзьобань О. П. Сучасна соціальна синергетика: до питання про визначення концептуальних основ. Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія. 2011. Вип. 7. С. 3-15.
Дзьобань О. П., Мануйлов Є. М. До питання про застосування синергетики для осмислення сутності правової культури. Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. 2007. Вип. 1 (27). С. 26-32.
Балинська О. М., Ященко В. А. Синергетика як методологічна парадигма юридичних досліджень. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ: серія юридична. 2017. Вип. 4. С. 3-12.
Циганюк Ю.В. Синергетика системи кримінального процесу. Аналітично-порівняльне правознавство. 2021. №3. С. 212-215.
Дзьобань О. П. Філософія науки: підручник. Київ; Одеса: Фенікс, 2024. 516 с.
