Цифровізація та правова безпека в Україні

Анотація

В статті досліджено стан і результати здійснюваної в Україні цифровізації. Здійснюючи аналіз зазначених критеріїв, праці українських дослідників щодо зазначеної сфери, автором розкриваються результати процесу цифровізації за відповідними напрямками і сферами. Зазначається, що цифровізація кардинально позначилась на існуючих і виникаючих суспільних відносинах, розкривши широкі можливості та зручності для діяльності фізичних та юридичних осіб.

Зазначено, що поступальний розвиток цифровізації в Україні потребує постійного аналізування тенденцій інноваційних перетворень, вивчення напрямків зростання конкурентоспроможності нашої країни за рахунок прискореного підвищення рівня цифрових навичок громадян, розвитку цифрової економіки та цифрової держави.

Розкрито основні здобутки нашого суспільства в таких сферах суспільної діяльності, як : в державному управлінні, економіці, навчанні, науці тощо, а саме – інноваційність Дії, впровадження платформи “Трембіта”, Prozorro, DREAM, технологічні військові рішення та запуск GovTech-центру в Києві.

Акцентовано увагу на тому, що важливим кроком у здійсненні цифровізації в Україні стало створення національної LLM, яка являє собою нейромережу, що працює за принципом людського мозку і яка здатна розуміти, аналізувати, генерувати тексти, перекладати та писати код. Національна LLM буде навчена на українських даних, на нашій реальній історії та українських джерелах. Вона передбачатиме наукові роботи, дані з бібліотек та іншу інформацію, яку використовуватимемо для навчання цієї моделі.

Підкреслено, що надважлива роль в Україні відведена штучному інтелекту, за допомогою якого розвивається економіка, створюється різноманітна власна зброя, розвивається освіта і наука, здійснюється боротьба з ворогом тощо. Нині Україна має як готові ШІ-продукти, так й інструменти, що скоро запустяться. При цьому війна прискорила адаптацію та появу нових сервісів, що не були частиною початкового плану, але стали необхідними. Це військові облігації, чатбот єВорог, виплати єПідтримка, Міжнародний Реєстр збитків та інші проєкти, пов’язані з потребами оборони, економіки й соціального захисту українців.

Водночас зазначений процес підштовхнув до виникнення ряду проблем правового характеру щодо його правового регулювання, утворивши відповідні прогалини, що створюють юридичну невизначеність, а й перешкоджають розвитку цифрової економіки, збільшивши ризики для бізнесу та громадян.

Здійснено концептуально-правовий аналіз взаємозв’язку цифровізації та правової безпеки держави (в частині правового регулювання цифровізації). Підкреслено, що між цифровізацією та правовою безпекою держави існує взаємно зумовлений, циклічний зв’язок, де кожен елемент є передумовою і наслідком кожного. Цифровізація виступає фактором трансформації правової безпеки і за умови, якщо цифровізація супроводжується належними правовими механізмами, то правова безпека постає умовою легітимної цифровізації, оскільки правова безпека забезпечує передбачуваність цифрової політики держави, сприяє захисту прав людини в цифровому середовищі, формуванню довіри до електронного врядування та державних цифрових сервісів.

Зазначено, що в українському контексті правова безпека покликана виконувати не лише захисну, а й коригувальну функцію, стримуючи абераційні викривлення права внаслідок алгоритмізації владних рішень та забезпечуючи збереження людиноцентричної природи публічної влади.

Наведене в дослідженні визначення “цифрової правової безпеки” принципово поєднує його стан і функцію, фіксує зв’язок між цифровими технологіями та якістю права, а також вводить правову аберацію, як системний ризик цифрової трансформації. Крім того, цифрова правова безпека може мати відповідне значення для української правової системи, оскільки вона має доктринальне значення, як новий напрям у теорії права. Також, вона має нормотворче значення, як критерій оцінки цифрових законопроєктів, а також практичне значення, як інструмент контролю публічної влади в цифровому середовищі з боку громадянського суспільства.