Інформація і право

Явище фрустрації в інформаційній сфері

2024-03-26T08:57:11+02:00

Дана стаття присвячена дослідженню впливу інформації на свідомість, психіку та діяльність людини в сучасних умовах. Показано роль інформації в подальшому розвитку сучасного суспільства і держави, основою яких є формування інформаційного суспільства з розвитком обчислювально-інформаційної техніки. Зазначено, що нині інформація є важливим джерелом формування та функціонування влади, необхідною умовою чого є збирання, аналіз, опрацювання, вибір і ефективне використання інформації. Нинішні ЗМІ транслюють відомості про процеси в регіонах, країні, світі, за допомогою яких населенню буквально нав’язують різні ідеологічні бачення, і які можуть виступити як сила, що стабілізує суспільство, так і стати детонатором соціального вибуху. Водночас інформація стає реальною, майже фізично відчутною силою, що може посилити проекцію сили, зменшуючи волю та здатність супротивника вести війну. Акцентовано увагу на тому, що як зброя, інформація може мати відношення до виникнення такої категорії, як “інформаційна травма”, тобто, як наслідок дії певного виду інформації на психіку людини і яка супроводжує всі інші види та форми колективних травм і є їхнім обов’язковим компонентом. Підкреслюється, що проблема інформаційних впливів на психіку людей загострилася в сучасному світі у зв’язку з терористичними та гібридними війнами, зокрема в Україні – у зв’язку з інформаційною війною, яку цілеспрямовано веде пропаганда рф протягом останніх років. При цьому постійно зростає вплив інформаційних технологій у різних сферах життєдіяльності. Сучасні війни ведуться в інформаційному просторі за допомогою специфічних інформаційних видів озброєння. Інформація може бути як у вигляді засобу захисту, так і нападу,залежно від того, чий ресурс та пропаганда будуть потужнішими. Успіх їх проведення залежить від вдалого проведення інформаційно-психологічних кампаній (інформаційно-психологічних операцій), сутність яких – вплив на суспільну свідомість таким чином, щоб керувати людьми і змусити їх діяти проти своїх інтересів. Визначено, що таке використання інформації як зброї, що направлена проти ймовірного чи потенційного супротивника, насамперед, проти психологічного та психічного стану особи, з метою викликати у населення стан переживання, розчарування, тривоги, дратівливості, розпачу, а також почуття безвихіддя та відчаю, тобто одну з форм психологічного стресу, називається фрустрацією, наслідком якої може стати депресія людини. Зазначається, що якщо глянути на фрустрацію суто через інформаційну призму, то внаслідок цільового спрямування інформації на особу, суспільство чи країну, можна досягти своєрідного паралічу будь-якої активності об’єкта такої інформаційної дії, коли він підпадає під вплив суб’єкта інформаційного впливу. Тобто, мета ставиться паралізувати, або мінімізувати відповідну активність (військову, політичну, культурну тощо), та, тим самим, “нейтралізувати” спроможність об’єкта такого інформаційного впливу на спротив суб’єкту інформаційного впливу. При цьому наведені різні його форми: тролінг; ІПСО, розкрито їхній зміст та особливості та наведено приклади механізмів розпізнавання фейків. Встановлено, що фрустрація, окрім негативного фактору, грає в поведінці багатьох людей певну конструктивну роль, коли завдяки її позитивному впливу на психіку суб’єкта в його мотиваційній сфері нерідко домінуюче значення набувають мотиви досягнення, посилюється привабливість поставленої мети. Надається визначення терміну “інформаційна фрустрація” – спрямування відповідної інформації на визначене коло об’єктів, з метою впливу (позитивного чи негативного) на їхній психологічний стан, що сприятиме досягненню визначеної мети для суб’єкта поширення такої інформації. Наведено приклади дії фрустрації в політичному житті нинішньої України в негативному її сенсі, що є своєрідною формою політичної боротьби, і що призводить до спрацювання своєрідного афекту так званої “екзистенційної фрустрації” – негативного феномену, який характеризується суб’єктивними переживаннями, апатією, внутрішньою порожнечею, цинізмом, не сприяє консолідації суспільства у боротьбі з ворогом.

Концептуалізація протиріч безпеки в эпоху постмодерну: феноменологічний аспект

2024-03-26T09:34:30+02:00

Аналізується проблема безпеки з урахуванням постмодерної трансформації понять “людина”, “суспільство”. Основна увага зосереджена на кореляції розуміння проблеми безпеки з розумінням “Іншого”. Показано, що розуміння безпеки в культурі постмодерну виходить за межі звичного розуміння проблеми загроз і небезпек. На рівні понятійного осмислення безпеки та культурно-антропологічного аналізу безпеки як феномена ставиться питання про відношення суб’єкта з “Іншим” у різноманітних його іпостасях.

Екзистенція як гуманістична методологія права в інформаційному суспільстві

2024-03-26T10:33:15+02:00

Входження суспільства в інформаційну епоху потребує кардинального оновлення існуючих та розвитку нових зв’язків та опосередкувань, що призводять до зміни суспільних відносин, вироблення нових вимог до їх правового регулювання. У статті розглядаються питання застосування засадничих методологічних підходів до формування права в інформаційному суспільстві, засновані на філософії екзистенціалізму. У глобальному вимірі гуманізм протистоїть антигуманізму – демократична Україна бореться з військовою агресією авторитарної рф, що актуалізує розробку ідей гуманізму, у тому числі в якості одного з напрямків удосконалення інформаційного права. Обґрунтовується теза про те, що саме екзистенція найбільшою мірою відповідає потребам гуманістичного напрямку розвитку права, оскільки ця методологія побудована на визнанні унікальності людини та її буття, свободи вибору особистості, дотриманні моральних принципів поведінки, орієнтована власне на самість та її взаємодію з іншими людьми, що відповідає характерним рисам функціонування інформаційного суспільства. Гуманістична екзистенційна парадигма розкривається через призму відповідальності за існування, при цьому не лише індивідуального, а й відповідальності за інших, як це стверджується у працях Мартіна Гайдеггера, Жана Поля Сартра та ін. послідовників цього вчення. У якості механізму реалізації екзистенційної парадигми гуманістичного змісту права в інформаційну епоху пропонується сконцентрувати увагу на розвитку такої його складової як індивідуальне правове регулювання, яке за своїм призначенням та суттю спроможне забезпечити справжню свободу вибору людини і водночас задовольнити потреби суспільства у регулюванні інформаційних відносин. Проведено аналіз співвідношення принципів регулювання штучного інтелекту та інформаційного права, в результаті чого пропонується доповнити інформаційне право етичними та ціннісними змістовними аспектами, що відповідає потребам його подальшого розвитку.

Екзистенційність визначення парадигми правового регулювання застосування штучного інтелекту

2024-03-26T11:02:37+02:00

Стаття присвячена проблемам правового регулювання та застосування технологій штучного інтелекту у світі та в Україні. Здійснено огляд основних міжнародних та національних ініціатив, спрямованих на вирішення проблеми формування стійкого врядування та регулювання розвитку і застосування технологій штучного інтелекту, а також висвітлені результати обговорення можливостей штучного інтелекту та ризиків внаслідок його застосування для миру та безпеки, економіки та суспільства, прав людини. Отримані результати аналізу сучасного стану справ у сфері штучного інтелекту. Спостерігається невизначеність, розбіжність поглядів політичних, інтелектуальних та бізнес-еліт як на національному, так і на глобальному рівні щодо концептуального змісту подальших шляхів щодо визначення правового регулювання штучного інтелекту. Світ зіткнувся з феноменом сингулярності, що вимагає визначення нової парадигми та концептуальних засад трансформації правових систем, перш за все, нормативно-правової бази для ефективної розробки та застосування технологій штучного інтелекту.

Правове регулювання штучного інтелекту в Європейському Союзі та Україні: основні підходи та права людини

2024-03-26T12:38:27+02:00

У статті здійснено аналітичний огляд низки міжнародних та національних документів, що стосуються різних аспектів правового регулювання штучного інтелекту. Акцентується увага на проблемах нормативних і практичних підходів до забезпечення та дотримання прав людини на всіх етапах життєвого циклу штучного інтелекту.

Генезис правового регулювання web та модель електронної юрисдикції Метавсесвіту

2024-03-27T10:47:25+02:00

У дослідженні розглядається трансформація наукових поглядів і підходів до проблеми доцільності та необхідності правового регулювання суспільних відносин, що виникають у зв’язку з еволюцією світової системи загальнодоступних електронних ресурсів у сфері передачі інформації та Інтернет-даних від Web 1.0, Web 2.0 до Web 3.0. Також досліджуються етапи формування ролі та місця електронної юрисдикції в публічних відносинах. Акцентовано увагу, що правове регулювання сучасних відносин у середовищах віртуальної та доповненої реальності з використанням технологій Web 3.0 на сьогодні відсутнє. Водночас існують прецеденти застосування окремих положень аналогового права для усунення правової невизначеності у віртуальному середовищі, наприклад, встановлення права власності на віртуальні немайнові активи, купівля/продаж віртуальних немайнових активів, відповідальність за незаконне привласнення віртуальних немайнових активів тощо. Очевидно, що проблема правового регулювання нормами аналогового права у віртуальному середовищі не може бути вирішена у повному обсязі. Вирішення цієї проблеми можливе шляхом створення комплексної електронної юрисдикції та розробки Великої хартії законів Metaverse для регулювання суспільних відносин у Metaverse та створення нової галузі електронного права. З огляду на актуальність проблеми, запропоновано модель електронної юрисдикції “Велика хартія законів Metaverse”. Модель комплексної електронної юрисдикції Metaverse дозволить створити базовий понятійний апарат, доктринальні та нормативно-правові концепції, визначити об’єкти та суб’єкти правовідносин у Metaverse, встановити основні форми правовідносин та взаємовідносин у Metaverse. Це, в свою чергу, стане основою для реформування аналогового законодавства, часткової інтероперабельності в цифровому середовищі та розробки нових нормативно-правових актів у різних галузях права, а також стимулюватиме становлення нової електронної юрисдикції. У статті запропоновано конструкцію та основні елементи електронної юрисдикції, механізми відокремлення електронних правопорушень та взаємодії з аналоговими юрисдикціями. Електронна юрисдикція Великої хартії законів Metaverse забезпечить правове регулювання суспільних відносин як безпосередньо в Metaverse, так і в суспільних відносинах, пов’язаних з аналоговим та електронним світом.

Формування і аналіз мереж подій у сфері парламентського контролю на основі застосування систем штучного інтелекту

2024-03-27T12:21:42+02:00

У статі наведено методологію формування і аналізу мережі подій в новинних повідомленнях у сфері парламентського контролю на основі застосування Генеративного штучного інтелекту і приклад її застосування. Революція в галузі штучного інтелекту дозволяє вирішувати завдання не тільки виявлення, але й формування Каузальних мереж подій, в якій у явному вигляді наведені події-причини і події-наслідки. Завдяки використанню великих лінгвістичних моделей отримані зручні методи екстрагування подій із текстів, їх фільтрації, кластеризації. Виявлення причинно-наслідкових зв’язків здійснюється із застосуванням штучного інтелекту, що значно спрощує роботи з природною мовою. Візуалізація і кластерний аналіз сформованих мереж може здійснюватись із застосуванням традиційних інструментів аналізу мереж.

Гнучка структура даних в мережевих ресурсах правової інформації

2024-03-27T13:01:54+02:00

В роботі розглядається модель гнучкої структури даних інтегрованої інформаційної системи надання доступу до правової інформації в Україні в цілому та в окремих її регіонах.

Великі Дані для прийняття рішень і досягнення Цілей сталого розвитку: стан правового регулювання

2024-03-27T14:19:53+02:00

У статті досліджено значення використання Великих Даних у процесі прийняття рішень, зокрема, щодо досягнення Цілей сталого розвитку (ЦСР). Проаналізовано правове регулювання ЦСР в Україні з 2015 року. Встановлено інституційну систему збору та оприлюднення даних за показниками ЦСР в Україні. Виявлено, що дані оновлюються не системно, збираються не за усіма показниками. Це унеможливлює коригування рішень для досягнення ЦСР. Використання Великих Даних в показниках ЦСР може доповнити статистику та виявити нові окремі взаємозв’язки між індикаторами. Збір Великих Даних здійснюється, як правило, корпоративними структурами, які вклали значні кошти у формування баз даних, та використовують результати обробки Великих Даних у власних бізнес-моделях. Необхідне прийняття Стратегії досягнення ЦСР в Україні до 2030 року із правовим регулюванням про використання сучасних цифрових технологій збору, аналізу та залучення Великих Даних від бізнесу.

Патентування винаходів, створених з використанням штучного інтелекту: проблеми теорії та практики

2024-03-27T15:58:02+02:00

У статті, на основі інструментів аналітики інтелектуальної власності, аналізу міжнародного та національного патентного законодавства, досліджено проблеми винахідництва винаходів, створених з використанням штучного інтелекту (ШІ): динаміку патентування, патентну активність у сфері технологій ШІ, проаналізовано особливості експертизи патентоздатності винаходів у різних юрисдикціях (ЄПВ, Німеччина, Китай, США, Японія) та судову практику з цієї проблеми. Розглянуто основні положення законопроекту “Про внесення змін до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” щодо врегулювання відносин, які виникають щодо винаходів і корисних моделей, створених з використанням штучного інтелекту”. Зроблено висновок, що Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” виключає комп’ютерні програми із патентованих об’єктів. Рекомендовано імплементувати норми Керівництва ЄПК щодо винаходів, реалізованих на комп’ютері, у Правила складання, подання та розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, які не відображають цих аспектів.

Захист натренованих нейронних мереж авторським правом та правом особливого роду

2024-03-27T16:39:50+02:00

У статті здійснено правовий аналіз на предмет можливості захисту авторським правом та правом особливого роду (sui generis) натренованих (навчених) нейронних мереж в їх об’єктивному вираженні з урахуванням новел законодавства, зокрема Закону України від 15.04.23 р. № 2811-ІХ. Проаналізовано складові частини натренованої нейронної мережі в контексті їх можливої правової кваліфікації як об’єктів авторського права та права особливого роду з метою визначення ефективних способів захисту таким об’єктам як окремо, так і натренованій нейронній мережі в цілому.

Забезпечення конфіденційності персональних даних у трудових відносинах у зв’язку з поширенням використання технологій штучного інтелекту

2024-03-27T17:57:29+02:00

У статті висвітлено проблемні питання забезпечення конфіденційності персональних даних у трудових відносинах, особливо в контексті поширення технологій штучного інтелекту. Наголошено на важливості врахування етичних аспектів та встановлення чітких правил використання персональних даних співробітників. Авторами проведено ґрунтовне дослідження нормативно-правової бази, яка регулює запровадження штучного інтелекту в різні сфери життєдіяльності суспільства, зокрема, і в трудові відносини. На основі зазначеного аналізу також наведено конкретні пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства шляхом прийняття Закону України “Про штучний інтелект”. Крім того, особливу увагу автори звернули на розробку практичних рекомендацій щодо впровадження ефективних стратегій і заходів, які здатні забезпечити високий рівень безпеки персональних даних співробітників.

Досвід США зі створення та розбудови Кіберкомандування: уроки для України

2024-03-27T18:15:27+02:00

У статті досліджено досвід США як країни, яка має найпотужніші кіберспроможності у світі зі створення, забезпечення функціонування та розвитку Кіберкомандування, у контексті можливості використання зазначеного досвіду Україною під час розбудови власних кіберсил.

Сучасні тенденції нормативного забезпечення інституційного формування кібервійськ (кіберсил): досвід деяких країн НАТО

2024-03-27T18:50:32+02:00

Визначені загальні тенденції інституційного розвитку кібервійськ (кіберсил) у деяких кранах НАТО (Великобританія, США). Проаналізовано нормативні документи, присвячені створенню кібервійськ у вказаних країнах-членах НАТО. Розглянуто компетенцію, повноваження та функціональні завдання практичної діяльності кіберпідрозділів. Узагальнено особливості використання кібервійськ у рамках проведення оборонних та наступальних кібероперацій. Окреслено зміст та значення доктрини когнітивного ефекту та наслідків її використання. Деталізовано здобутки та приклади успішної діяльності кібервійськ Великобританії та США. На підставі узагальнення позитивного зарубіжного досвіду створення кібервійськ окреслено перспективи законодавчого забезпечення інституційного утворення кіберсил в Україні.

Основи правового регулювання інформаційної сфери у державі Ізраїль

2024-03-27T19:21:25+02:00

У статті аналізується досвід держави Ізраїль щодо правового регулювання інформаційної сфери. Висвітлюються законодавчі ініціативи Ізраїлю у сфері забезпечення інформаційної безпеки. У висновках окреслено організаційно-правову модель регулювання мережі Інтернет в Ізраїлі.

Обробка інформації про пасажирів як ефективний інструмент протидії тероризму

2024-03-27T19:58:25+02:00

Стаття присвячена аналізу міжнародних та європейських практик обробки інформації про пасажирів в контексті протидії тероризму. Проаналізовано положення резолюцій Ради Безпеки ООН № 2170 (2014), № 2178 (2014), № 2309 (2016), № 2396 (2017), № 2482 (2019), Директив ЄС № 2004/82/ЄС, № 2016/681/ЄС, а також стандартів Міжнародної організації цивільної авіації IKAO. З урахуванням вимог цих міжнародних та європейських актів здійснюється аналіз законопроекту “Про отримання, обробку, поширення, зберігання та захист інформації про пасажирів та персонал транспортних засобів міжнародних рейсів”. Запропоновано оптимальну, на думку авторів, модель реалізації функції збирання інформації про пасажирів усіх видів транспорту з метою протидії міжнародному тероризму, а також попередження переміщення осіб, які можуть становити загрозу національній безпеці України.

Правове забезпечення протидії екстремізму

2024-03-27T20:35:06+02:00

Стаття присвячена аналізу правового забезпечення протидії тероризму. Встановлено, що світова спільнота визнає небезпеку екстремізму. Визначено зміст екстремізму як соціально-правового явища. Встановлено, що серед вчених відсутня єдність поглядів до розуміння екстремізму. Висвітлено міжнародний аспект проблеми протидії екстремізму. Узагальнено основні наукові підходи до розуміння правового забезпечення протидії екстремізму. На підставі цього сформульовано пропозиції щодо прийняття спеціального закону про протидію екстремізму.

Агресія рф у кіберпросторі як загроза національній безпеці України

2024-03-27T20:59:17+02:00

Стаття присвячена аналізу агресії рф у кіберпросторі. Висвітлено історію кібервійни України з рф, виділено її ознаки і етапи. Проаналізовано законодавство України у сфері забезпечення кібербезпеки. Внесені пропозиції щодо напрямів реформування сектору безпеки і оборони у цій сфері, а також реалізації законодавчих ініціатив у сфері протидії кібератакам. Наголошено на необхідності якнайшвидшого створення та функціонування кібервійськ у складі Збройних Сил України.

Теоретико-методологічні підходи до управління ризиками кібербезпеки на об’єктах критичної інфраструктури: реагування на кіберінциденти та менеджмент кризових ситуацій

2024-03-28T09:01:16+02:00

Робота присвячена аналізу та розробці теоретико-методологічних рекомендацій щодо управління ризиками кібербезпеки на об’єктах критичної інфраструктури. Визначено та описано процес управління кіберризиками, визначено кібернетичні виклики та розглянуто систему управління кіберризиками. Рекомендації стосуються розширення співпраці, вдосконалення систем моніторингу, підготовки персоналу, правового регулювання та участі в міжнародних ініціативах. Ці заходи спрямовані на підвищення ефективності управління кіберризиками для забезпечення національної безпеки.

Регулювання міжнародно-правового статусу журналістів під час війни

2024-03-28T09:35:42+02:00

У статті висвітлено проблеми правового статусу журналістів та їх захист під час війни на підставі міжнародних нормативно-правових актів. Зосереджено увагу на нормах Женевської Конвенції від 1949 року та Додаткових протоколах до неї, що регулює статус журналістів під час збройних конфліктів. Акцентовано увагу на тому, що необхідно виділяти дві категорії журналістів: воєнні кореспонденти та незалежні журналісти, які розглядаються окремо, причому воєнні кореспонденти захищені збройними силами, а незалежні журналісти не мають такого спеціального захисту. Відзначається, що міжнародне гуманітарне право розглядає журналістів, які працюють в зонах ведення збройних конфліктів, як цивільних осіб, що підпадають під захист Женевських Конвенцій та Додаткових протоколів до них. Вказано на недоліки в захисті журналістів в контексті розгляду їх як звичайних цивільних осіб. Розглядається можливість створення єдиного спеціального міжнародного-правового акту, який буде визначати правовий статус журналістів під час перебування у зонах бойових дій, з урахуванням їхньої важливої місії донесення правдивої інформації до суспільства та функцій, які вони при цьому виконують. Акцентується увага на необхідності ідентифікації журналістів, наданні державами допомоги та захисту, забезпеченні вільного пересування журналістів та поваги до конфіденційності їхніх джерел. Наголошено на важливості розслідування випадків насильства або загибелі журналістів.

Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права

2024-03-28T10:12:26+02:00

У статті досліджується важливий аспект міжнародного права, а саме відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права (МГП) під час війни, розглянуто форми відповідальності, такі як індивідуальна, колективна та державна відповідальність за порушення гуманітарних норм. Наголошено на важливості забезпечення дотримання МГП і притягнення осіб, організацій і держав до відповідальності за тяжкі порушення, такі як злочини проти людяності, військові, злочини, геноцид та агресія. Визначено, що відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права спрямована на запобігання подібним порушенням у майбутньому та відновлення порушених гуманітарних норм та прав людини. Зроблено акцент на важливій ролі відповідальності за порушення МГП у підтриманні глобального миру, безпеки та захисті уразливих груп в умовах конфлікту.

Особливості еволюції військової юстиції у країнах-членах НАТО

2024-03-28T10:49:53+02:00

У статті висвітлюються особливості еволюції військової юстиції країн-членів НАТО для можливого врахування досвіду цих країн в ході відновлення системи військової юстиції в Україні, з урахуванням її прагнень до повноцінного членства у Північноатлантичному альянсі.

Відновлення військової прокуратури, як елементу системи органів військової юстиції України

2024-03-28T11:04:37+02:00

У статті розглядається питання створення (відновлення) військової прокуратури, як невід’ємного елементу системи органів Військової юстиції України, в умовах правового режиму воєнного стану та особливого періоду, за результатами аналізу законопроектів Парламенту України та досвіду функціонування військової прокуратури у країнах-членах НАТО.